Музей історії Києва звернувся до Зеленського з відкритим листом

Музей історії міста Києва звернувся з відкритим листом до Президента України Володимира Зеленського, оскільки занепокоєний ситуацією, спричиненою рішенням про переїзд Офісу Президента України.

Як повідомляє Prostir.Museum в Державному підприємстві Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», на 4-му та 5-му поверхах будівлі з 2004 року знаходяться фонди Музею історії міста Києва.

 

"Упродовж 15 років перебування в Українському домі колектив Музею історії міста Києва неодноразово звертався до вищого керівництва держави з проханням вирішити питання щодо надання чи спорудження будівлі для нашого Музею.

Минулого року депутатами Київської міської ради було підтримано клопотання Музею історії міста Києва про передачу йому будівлі Гостинного двору, що знаходиться на Контрактовій площі. Утім, ця споруда досі не передана у комунальну власність столиці, оскільки немає відповідного рішення Кабінету міністрів України.

Таким чином, якщо буде остаточно ухвалене рішення про переміщення Офісу Президента до Українського дому, унікальним фондам Музею історії міста Києва загрожує загибель, оскільки чергове тимчасове та невідповідне приміщення сприятиме їхній руйнації та можливому остаточному знищенню", - йдеться у листі.

Відтак, колектив музею просить сприяння Володимира Зеленського у передачі Гостинного двору у комунальну власність Києва з подальшим пристосуванням будівлі під потреби Музею історії міста Києва, а також у отриманні давно обіцяного музею статусу національного.

З повним текстом листа ви можете ознайомитись на офіційному веб-сайті музею.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.