В Італії знайшли фреску ХІІ століття завдяки звіту чиновників з 1965 року. ФОТО

Дослідниця Клаудіа Віджані виявила в римській церкві Святого Олексія давню фреску, створення якої датується XII століттям.

Про це повідомляє видання Букви із посиланням на ANSA.

 
Фото: ANSA

Пошуки фрески почалися з документа, який потрапив їй до рук під час роботи в архіві. У ньому стверджувалося, що під час робіт зі зміцнення стін дзвіниці було знайдено фреску «у чудовому стані». Однак не зазначалося, про яку саме церкву йшлося.

 
Фото: ANSA

На виявленій фресці зображений пілігрим в червоному плащі і ще один чоловік. Зараз її передано фахівцям на реставрацію, оскільки їй приблизно 900 років.

 
Фото: ANSA

Фреска має приблизні розміри 90 см на 4м. Друга її частина «захована» за стіною.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.