Уряд затвердив порядок отримання УБД борцями за незалежність України

Кабінет Міністрів України затвердив порядок надання статусу учасника бойових дій борцям за незалежність України у ХХ столітті.

Відповідний документ ухвалили сьогодні, 10 липня, під час засідання уряду, повідомляє сайт Кабміну.

Як передбачає чинний закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", борці за незалежність та члени їхніх сімей можуть отримати соціальні гарантії й пільги від держави.

Щоб забезпечити ці гарантії у грудні 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зміни передбачають надання статусу учасника бойових дій борцям за незалежність України у XX столітті.

Учасниками бойових дій визнаються учасники: Української військової організації (УВО), Організації українських націоналістів (ОУН), Української повстанської армії (УПА), Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ” (з липня 1943 року – Українська народно-революційна армія), які зі зброєю у руках проводили бойові дії із нацистським окупаційним режимом та у подальшому чинили збройний опір комуністичному режимові.

Нагадаємо, станом на кінець травня 2018 року, за даними авторів змін до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", залишалося близько 1200 живих ветеранів ОУН та УПА.

У квітні 2015 року український парламент ухвалив закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".

До них зараховано: армії та уряди УНР і ЗУНР, Карпатську Січ, Українську військову організацію, Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, "Поліську січ", Українську Гельсінську групу, Народний рух України (до 1991 року) та ін.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.