Суд відкрив провадження щодо перейменування проспекта Григоренка в Харкові

Харківський окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позови щодо перейменування проспекта Григоренка в Харкові та відкрив провадження в двох адміністративних справах.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

«Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом», - йдеться в ухвалах суду.

Юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко раніше пояснював, що не існує механізму повернення старої назви вулиці, а назвати її так заново - заборонено Законом "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

Український інститут національної пам’яті виступив із вимогою до "Харківського міського голови Геннадія Кернеса не підписувати рішення міської ради щодо перейменування проспекту Григоренка на Жукова".

Нагадуємо, що 19 червня міська рада Харкова перейменувала проспект Петра Григоренка в проспект маршала Жукова. За перейменування проголосували 59 депутатів.

Петро Григоренко – радянський генерал-майор і правозахисник. Він виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів, за що був понижений у званні до рядового в 1964 році.

Натомість, постать Георгія Жукова лишається неоднозначною в українській історії. Разом із титулом “маршала Перемоги” йому згадують українофобські вислови та дії, що призводили до даремних жертв з боку радянської армії у Другій світовій війні.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.