Суд відкрив провадження щодо перейменування проспекта Григоренка в Харкові

Харківський окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позови щодо перейменування проспекта Григоренка в Харкові та відкрив провадження в двох адміністративних справах.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

«Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом», - йдеться в ухвалах суду.

Юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко раніше пояснював, що не існує механізму повернення старої назви вулиці, а назвати її так заново - заборонено Законом "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

Український інститут національної пам’яті виступив із вимогою до "Харківського міського голови Геннадія Кернеса не підписувати рішення міської ради щодо перейменування проспекту Григоренка на Жукова".

Нагадуємо, що 19 червня міська рада Харкова перейменувала проспект Петра Григоренка в проспект маршала Жукова. За перейменування проголосували 59 депутатів.

Петро Григоренко – радянський генерал-майор і правозахисник. Він виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів, за що був понижений у званні до рядового в 1964 році.

Натомість, постать Георгія Жукова лишається неоднозначною в українській історії. Разом із титулом “маршала Перемоги” йому згадують українофобські вислови та дії, що призводили до даремних жертв з боку радянської армії у Другій світовій війні.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.