В ОПУ анонсували розмови у справі поліпшення відносин з Варшавою

Вадим Пристайко сказав, що Польща і Україна мають спільного ворога і відчувають необхідність жити разом у мирі та дружбі.

Про це у вівторок повідомив заступник керівника Офісу президента України Вадим Пристайко, повідомляє Польське Радіо.

 

В Офісі президента України (колишній Адміністрації президента України – ред.) анонсували перемовини для поліпшення відносин з Польщею, зокрема у справі скасування заборони на проведення пошукових робіт та ексгумацій польських жертв на території України.

«Ми плануємо візит президента України до Польщі 1 вересня на запрошення президента Анджея Дуди та участь в урочистих заходах, присвячених початку Другої світової війни, там збереться багато лідерів», - сказав на прес-конференції у Києві Пристайко.

Віце-голова офісу президента Володимира Зеленського і водночас його кандидат на посаду міністра закордонних справ України Вадим Пристайко наголосив, що Польща та Україна повинні зробити кроки до порозуміння.

Посадовець нагадав, що двосторонні перемовини відбулися, зокрема, під час візиту Володимира Зеленського до Брюсселя, де він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Вадим Пристайно зазначив, що тоді він поспілкувався із радником президента Польщі, з яким домовився зустрітися найближчим часом, аби, як висловився, подолати безвихідь у розв’язанні ряду проблем. За словами Пристайка, ексгумації – це тільки одна із цих проблем.

«Із польською стороною ми не тільки готові (до розмов – ред.), ми навіть приречені жити у мирі та щасті. Вони (поляки) є нашими сусідами, нашими найближчими братами і ви знаєте, що фактично ми відрізняємося від них тільки латинкою (латинською абеткою – ред.) і переважанням католицизму (у Польщі) над православ’ям (в Україні)», - сказав Пристайко.

«Ми усвідомлюємо нашу важку історію і ми повинні зробити усі необхідні кроки, аби знайти можливість для життя разом. Ми маємо одного, спільного ворога і відчуваємо необхідність жити разом у дружбі та мирі», - підкреслив він.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище