В Одесі запрацювала регіональна комісія з реабілітації

21 серпня 2019 року відбулось перше засідання регіональної комісії з реабілітації при Одеській ОДА.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Під час першого засідання комісія обрала Голову – директора Одеського академічного центру МАН, представника Інституту національної пам'яті в комісії, Л. В. Ковальчук, заступника Голови — заступника начальника відділу використання документів, інформації, публікацій та зовнішніх зв'язків Державного архіву Одеської області С. А. Желяскова. Кандидатура секретаря комісії залишилась вакантною до вирішення питання про призначення ООДА технічного секретаря комісії.

Також до Одеської регіональної комісії ввійшли:

  • Гайдук Наталія Анатоліївна, консультант відділу правового забезпечення юридичного управління апарату Одеської обласної ради;
  • Желясков Степан Андрійович, заступник начальника відділу використання документів, інформації, публікацій та зовнішніх зв'язків Державного архіву Одеської області (заступник голови комісії);
  • Ковальчук Лідія Всеволодівна, к. ф. н., директор Одеського академічного центру Міжнародної академії наук (голова комісії);
  • Левченко Валерій Валерійович, к. і. н., доцент кафедри українознавства, історико-правових та мовних дисциплін Одеського національного морського університету;
  • Михайлов Валентин Миколайович, начальник відділу регіонального представництва в південних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  • Резніченко Ольга Володимирівна, начальник архівного відділу управління режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Одеській області, підполковник поліції;
  • Різників Олексій Сергійович, заступник голови Одеської обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих;
  • Сєрая Наталя Олександрівна, начальник архівного підрозділу Управління Служби безпеки України в Одеській області;
  • Синявська Олена Олександрівна, к. і. н., доцент кафедри історії України, заступник декана факультету історії та філософії з навчально-методичної роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;
  • Смірнов Володимир Олександрович, член Одеської громадської організації "Постраждалі від політичних репресій"
  • Шарнін Юрій Анатолійович, начальник управління підтримки обвинувачення в суді прокуратури Одеської області.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін