До Дня пам’яті героїв Крут СБУ ініціює реабілітацію 53 учасників українського руху опору

Відновлення доброї пам’яті про воїнів Армії УНР та бійців повстанських загонів для Служби безпеки є справою честі. Тому до Дня героїв Крут СБУ передала до Національної комісії з реабілітації архівні справи 53-х учасників українського визвольного руху репресованих більшовиками.

Про це розповів Андрій Когут, директор Державного галузевого архіву СБУ, передає пресслужба СБУ.

 

Уже понад 25 років у Службі безпеки України триває системна робота із пошуку та перегляду справ українських патріотів, репресованих радянським тоталітарним режимом.

Через недосконалість законодавчої бази справи учасників Української революції 1917–1921 років та національного підпілля першої чверті минулого століття тривалий час лишались засекреченими.

Андрій Гулий-Гуленко
Андрій Гулий-Гуленко

У 2018 році відбулись позитивні законодавчі зрушення, що суттєво удосконалили процедуру перегляду цих справ. Тепер клопотати про реабілітацію жертв червоного режиму можуть не лише родичі репресованих, але й широка громадськість.

Семен Харченко
Семен Харченко

Важливо, що сьогодні право на відновлення справедливості отримали також ті патріоти, які боролися за Україну зі зброєю в руках, і яких комуністичний режим цинічно таврував як злодіїв та бандитів.

У списку переданому Службою до комісії з реабілітації багато знакових для української історії постатей. Серед них командувач Південної групи військ УНР генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко, командувач Подільської повстанської групи полковник Семен Харченко, учасник легендарного бою під Крутами Семен Могила.

Семен Могила
Семен Могила

"На аркушах цих архівних справ не просто долі окремих людей, там викарбувана непроста історія нашого народу. Важливо знати і дослухатися до уроків минулого, та пам'ятати про ту найвищу ціну, яку заплатили українські патріоти за нашу незалежність та право на вільний розвиток", - зазначив Андрій Когут.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.