До Дня пам’яті героїв Крут СБУ ініціює реабілітацію 53 учасників українського руху опору

Відновлення доброї пам’яті про воїнів Армії УНР та бійців повстанських загонів для Служби безпеки є справою честі. Тому до Дня героїв Крут СБУ передала до Національної комісії з реабілітації архівні справи 53-х учасників українського визвольного руху репресованих більшовиками.

Про це розповів Андрій Когут, директор Державного галузевого архіву СБУ, передає пресслужба СБУ.

 

Уже понад 25 років у Службі безпеки України триває системна робота із пошуку та перегляду справ українських патріотів, репресованих радянським тоталітарним режимом.

Через недосконалість законодавчої бази справи учасників Української революції 1917–1921 років та національного підпілля першої чверті минулого століття тривалий час лишались засекреченими.

Андрій Гулий-Гуленко
Андрій Гулий-Гуленко

У 2018 році відбулись позитивні законодавчі зрушення, що суттєво удосконалили процедуру перегляду цих справ. Тепер клопотати про реабілітацію жертв червоного режиму можуть не лише родичі репресованих, але й широка громадськість.

Семен Харченко
Семен Харченко

Важливо, що сьогодні право на відновлення справедливості отримали також ті патріоти, які боролися за Україну зі зброєю в руках, і яких комуністичний режим цинічно таврував як злодіїв та бандитів.

У списку переданому Службою до комісії з реабілітації багато знакових для української історії постатей. Серед них командувач Південної групи військ УНР генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко, командувач Подільської повстанської групи полковник Семен Харченко, учасник легендарного бою під Крутами Семен Могила.

Семен Могила
Семен Могила

"На аркушах цих архівних справ не просто долі окремих людей, там викарбувана непроста історія нашого народу. Важливо знати і дослухатися до уроків минулого, та пам'ятати про ту найвищу ціну, яку заплатили українські патріоти за нашу незалежність та право на вільний розвиток", - зазначив Андрій Когут.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб