У Харкові «Нацкорпус» «повісив» депутатів, які голосували за проспект Жукова

На площі Конституції в Харкові 1 липня відбулась акція-перфоманс проти повернення проспекту Петра Григоренка імені маршала Георгія Жукова.

Як повідомляє кореспондентка Громадського, акцію організував «Національний корпус».

 
Фото: Марія ВовкГромадське

Так, протестувальники встановили шибениці, на яких повісили опудала, що зображують депутатів Харківської міськради, які голосували за рішення повернути проспекту Григоренка попередню назву.

За словами представника «Нацкорпусу» Михайла Коваленка, акція буде продовжена. «Серед повішених будуть корупціонери і реваншисти», — заявив Коваленко.

На акції протесту зібралось близько півсотні людей.

На питання, чому «Нацкорпус» вирішив провести саме таку акцію з шибеницями, Коваленко відповів, що таким чином вони хотіли провести «процедуру люстрації корупційним чиновникам» та привернути увагу міських чиновників, що питання незаконного перейменування проспекту все ще обурює харків’ян.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.