Допоможіть облаштувати пивницю в Музеї Франка у Львові. СПИСОК

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові шукає побутові предмети доби Франка. У підвалі своєї будівлі музейники хочуть облаштувати пивницю, як це робили містяни у ХІХ – початку ХХ століття.

Речі, які шукає музеї, мають бути автентичними і відноситися до періоду життя Івана Франка (1856-1916) або принаймні "австрійських" чи "польських" часів початку ХХ століття, повідомляє "Музейний простір".

"Певен, що ви, поважні ґазди й ґаздині, також робите порядки не тільки в покоях своїх затишних домівок, але й на стрихах і в підвалах. І часом знаходите старі речі, якими вже ніколи не користуватиметеся, бо вони з ужиткових предметів перетворилися... на музейні експонати! А таким експонатам місце де? Правильно, в музеї!", — написали на сторінці Музею у "Фейсбуці".

У музеї нагадали, що у віллі, де міститься музей, є підвали, в яких родина Франків тримала дрова, вугілля, господарський та спортивний реманент, банки із закрутками, бутлі з домашніми наливками тощо.

Там і збираються облаштувати нову експозицію, яка відтворюватиме пивницю тих часів.

Коли радянська влада створювала музей Франка як ідеологічний інструмент, усі банки та бутлі Ольги Франко повикидали, частину інструментів забрали двірники сусідніх будинків, де селилися працівники органів держбезпеки та партфункціонери.


Передусім музей потребує таких предметів:

  1. Стелажі (полиці).
  2. На полицях – скляні вироби: бутлі для вина, настоянок; пляшки.
  3. Плетені кошики для зберігання овочів та фруктів: картоплі, моркви, буряків, яблук, грушок.
  4. Садово-господарські знаряддя: граблі, мотика, лопата.
  5. Дерев'яні ящики для зберігання вугілля, дрова.
  6. Гасова лампа.
  7. Дерев'яні діжки.
  8. Корито (ночви) і дошка для ручного прання ("маґлівниця").
  9. Клітка з сіном (для крілика).
  10. Столярний реманент: пилка, молоток, рубанок, цвяхи.
  11. Санчата.

Хто може допомогти цими предметами, прохання звертатися просто до Музею (вул. Івана Франка, 150/152) або на сторінку Дім Франка - Franko House у FB. Чи навпростець до директора - Богдан Тихолоз (Bohdan Tykholoz)

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.