Віце-спікер Сейму Польщі: Очікую змін в історичній політиці України

Віце-спікер Сейму Польщі Малгожата Госевська з провладної партії "Право і справедливість" сподівається, що в Україні після парламентських виборів є шанс на розмови про зміну історичної політики.

Про це вона сказала, коментуючи вибори до Верховної Ради України, інформує Польсько-український портал.

"Я очікую тут змін у політиці України. Звісно, найближчі дні, місяці покажуть, чи наші очікування і надії є слушними, чи справді відбудеться зміна. Проте, здається, що президент України – людина дуже прагматична; він не зв'язаний тими залежностями, що стосуються певної версії історичної політики, яку Україна реалізувала досі", – сказала пані Госевська.

 
Малгожата Госевська

Нагадаємо, заступник Голови Офісу Президента Вадим Пристайко анонсував перемовини для поліпшення відносин з Польщею, зокрема у справі скасування заборони на проведення пошукових робіт та ексгумацій польських жертв на території України.

Двосторонні перемовини відбулися, зокрема, під час візиту Володимира Зеленського до Брюсселя, де він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Дуда попросив у Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Президент Зеленський під час зустрічі з Дудою в Брюсселі повідомив, що налаштований на примирення і недопущення домінування тематики складних періодів історії українсько-польських відносин.

Видача дозволів на проведення пошукових робіт польських науковців на території України призупинені з весни 2017 року, після 15-го акту руйнування українських меморіалів на території Польщі, які влада країни не розслідувала. 

Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт Український ІНП назвав відновлення хоча б одого з 15 пам'ятників, сплюндрованих за останні роки.



Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.