Спецпроект

В'ятрович поставив полякам умову щодо відновлення співпраці

Україна зніме заборону для поляків на пошукові роботи й ексгумацію після того, як на території Польщі буде відновлено хоча б один із 15 пам’ятників, сплюндрованих за останні роки.

Про це в коментарі “Новинарні” заявив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

“Що стосується умов, за яких ми будемо готові скасувати обмеження [для польської сторони] на пошукові роботи на українській території, то вони дуже прості: відновлення бодай одного з українських пам’ятників, сплюндрованих на польській території”, – сказав В’ятрович.

 
Володимир В'ятрович
новинарня

Як бажаний приклад він навів український меморіал у селі Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства Польщі, зруйнований вандалами в жовтні 2016 року.

“Є дуже конкретний пам’ятник у Верхраті, повністю легальний, який охороняється згідно з міжнародною умовою між Україною та Польщею”, – сказав голова УІНП.

Натомість, за словами В’ятровича, “із 2017 року Польща відверто не виконує взятих на себе міжнародних зобов’язань” щодо захисту українських поховань.

Відповідаючи на запитання, чи він переконаний, що все правильно робив на польському напрямку протягом п’яти років керівництва УІНП, Володимр В’ятрович заявив: “Абсолютно переконаний”.

“Коли ми говоримо про “цвинтарну війну”, то треба розуміти, що з польського боку було 15 випадків плюндрування українських пам’ятників і могил. І жоден з них не був розслідуваний. Жоден пам’ятник не було відновлено.

З українського боку було чотири таких випадки, і всі пам’ятники відновлені. В усіх випадках проведено слідство. І, до речі, виявлено участь у них проросійських активістів, – сказав голова Українського інституту нацпам’яті.

“Відповідно, ми бачимо абсолютну асиметрію в ставленні до цієї теми. І я переконаний, що ця асиметрія руйнує нормальні стосунки між Україною і Польщею. І Україна має всі підстави вимагати рівного ставлення до українських пам’ятників і могил у Польщі. Такого, як ми гарантуємо для польських на українській території”, – наголосив Володимир В’ятрович.

Він також пояснив, що Україна забороняла не саму ексгумацію польських могил, як про це говорять у Польщі, а пошукові роботи.

“Внесу ясність: з боку наших польських колег зумисне запускається неточна інформація. Коли говорять про заборону ексгумації на українській території — це неправда. Йдеться насправді про наше рішення від квітня 2017 року, коли після 14-го випадку плюндрування українських могил у Польщі ми оголосили про призупинення видачі дозволів на пошукові роботи, не ексгумаційні. Різниця в тому, що пошук може завершитися віднайденням останків. Після цього має початися ексгумація. Натомість акцентується увага на тому, що ми нібито забороняємо проводити ексгумацію. Попри те, що жодних останків іще не виявлено”, – зазначив В’ятрович.

“Очевидно, що це робиться виключно з метою якогось емоційного насичення цієї дискусії. Мовляв, бачите, вже віднайдено кістяки наших рідних і близьких, які лежать у землі — а клятий В’ятрович і погана Україна не дають нам їх відкопати!”, – додав голова УІНП.

 

Нагадуємо, в неділю вранці, 9 жовтня 2016 року, невідомі повністю знищили пам’ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля", що при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам’яті.

У червні 2019 року новообраний президент України Володимир Зеленський на першій зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив, що “налаштований на сприйняття процесу примирення й недопущення домінування тематики складних моментів історії українсько-польських взаємин на порядку денному стратегічного партнерства України та Польщі”




"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".