Спецпроект

В'ятрович поставив полякам умову щодо відновлення співпраці

Україна зніме заборону для поляків на пошукові роботи й ексгумацію після того, як на території Польщі буде відновлено хоча б один із 15 пам’ятників, сплюндрованих за останні роки.

Про це в коментарі “Новинарні” заявив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

“Що стосується умов, за яких ми будемо готові скасувати обмеження [для польської сторони] на пошукові роботи на українській території, то вони дуже прості: відновлення бодай одного з українських пам’ятників, сплюндрованих на польській території”, – сказав В’ятрович.

 
Володимир В'ятрович
новинарня

Як бажаний приклад він навів український меморіал у селі Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства Польщі, зруйнований вандалами в жовтні 2016 року.

“Є дуже конкретний пам’ятник у Верхраті, повністю легальний, який охороняється згідно з міжнародною умовою між Україною та Польщею”, – сказав голова УІНП.

Натомість, за словами В’ятровича, “із 2017 року Польща відверто не виконує взятих на себе міжнародних зобов’язань” щодо захисту українських поховань.

Відповідаючи на запитання, чи він переконаний, що все правильно робив на польському напрямку протягом п’яти років керівництва УІНП, Володимр В’ятрович заявив: “Абсолютно переконаний”.

“Коли ми говоримо про “цвинтарну війну”, то треба розуміти, що з польського боку було 15 випадків плюндрування українських пам’ятників і могил. І жоден з них не був розслідуваний. Жоден пам’ятник не було відновлено.

З українського боку було чотири таких випадки, і всі пам’ятники відновлені. В усіх випадках проведено слідство. І, до речі, виявлено участь у них проросійських активістів, – сказав голова Українського інституту нацпам’яті.

“Відповідно, ми бачимо абсолютну асиметрію в ставленні до цієї теми. І я переконаний, що ця асиметрія руйнує нормальні стосунки між Україною і Польщею. І Україна має всі підстави вимагати рівного ставлення до українських пам’ятників і могил у Польщі. Такого, як ми гарантуємо для польських на українській території”, – наголосив Володимир В’ятрович.

Він також пояснив, що Україна забороняла не саму ексгумацію польських могил, як про це говорять у Польщі, а пошукові роботи.

“Внесу ясність: з боку наших польських колег зумисне запускається неточна інформація. Коли говорять про заборону ексгумації на українській території — це неправда. Йдеться насправді про наше рішення від квітня 2017 року, коли після 14-го випадку плюндрування українських могил у Польщі ми оголосили про призупинення видачі дозволів на пошукові роботи, не ексгумаційні. Різниця в тому, що пошук може завершитися віднайденням останків. Після цього має початися ексгумація. Натомість акцентується увага на тому, що ми нібито забороняємо проводити ексгумацію. Попри те, що жодних останків іще не виявлено”, – зазначив В’ятрович.

“Очевидно, що це робиться виключно з метою якогось емоційного насичення цієї дискусії. Мовляв, бачите, вже віднайдено кістяки наших рідних і близьких, які лежать у землі — а клятий В’ятрович і погана Україна не дають нам їх відкопати!”, – додав голова УІНП.

 

Нагадуємо, в неділю вранці, 9 жовтня 2016 року, невідомі повністю знищили пам’ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля", що при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам’яті.

У червні 2019 року новообраний президент України Володимир Зеленський на першій зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив, що “налаштований на сприйняття процесу примирення й недопущення домінування тематики складних моментів історії українсько-польських взаємин на порядку денному стратегічного партнерства України та Польщі”




Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.