Харарі не погоджувався на "возз'єднання Криму з Росією" в російському виданні його книжки

Письменник Ювал Ной Харарі заявив, що не погоджувався на те, щоб анексію Крму Росією в російському перекладі його книжки "21 урок для XXI століття" назвали "возз'єднанням".

Про це він сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, передає Укрінформ.

Журналісти спитали автора, чи він схвалив зміни, за якими анексію Криму назвали "возз'єднанням з Росією". 

"Ні в якому разі. Я дізнався про це тільки що від читачів, і я рішуче проти цього заперечую. Я абсолютно ясно висловився, що це саме завоювання і ніщо інше. Я не говорю російською, я повинен з'ясувати, яке саме слово використали в перекладі. Якщо це так, мені доведеться поговорити зі своїм агентом і адвокатами й зрозуміти, що можна з цим зробити", - відповів письменник.

Нагадаємо, з російського видання книги ізраїльського письменника й історика Юваля Ноя Харарі "21 урок для XXI століття" зникли звинувачення Путіна в брехні про анексію Криму, а інші формулювання про Росію пом'якшені. Зміну фрагментів тексту затвердив сам Юваль Ной Харарі.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.