Йорданія створює військовий музей під водою. ВІДЕО

Йорданія створює військовий музей на дні Червоного моря. Так влада країни планує заохочувати підводний туризм.

Музей розташований у морі неподалік берега популярної серед пірнальників затоки та єдиного йорданського порту Акаба, повідомляє Popular Mechanics.

Для створення підводної експозиції затоплюють старі моделі танків, бронетехніки та навіть вертоліт АН-1F "Кобра", списані з йорданської армії. Загальна кількість одиниць техніки – біля 20.

Це переважно зразки британського та американського виробництва, які дісталися Йорданії після панування Великої Британії над цією територією.

Ідея музею під водою виникла у влади Йорданії з метою стимулювати економічну діяльність у Спеціальній економічній зоні Акаба та в країні загалом.

Як запевняють йорданські урядовці, усі небезпечні вузли з бойових машин демонтовані, а сама техніка поступово перетвориться на рифи та приноситиме користь довкіллю.

До слова, міністерство оборони СШа мало схожу програму REEFEX ("Ріфекс"), яка перебачала створення звалища старих танків і БМП у відкритому морі коло узбережжя штатів Нью-Йорк і Нью-Джерсі. Також американські танки захоронювали у водах коло Флориди та інших приморських штатів.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.