Йорданія створює військовий музей під водою. ВІДЕО

Йорданія створює військовий музей на дні Червоного моря. Так влада країни планує заохочувати підводний туризм.

Музей розташований у морі неподалік берега популярної серед пірнальників затоки та єдиного йорданського порту Акаба, повідомляє Popular Mechanics.

Для створення підводної експозиції затоплюють старі моделі танків, бронетехніки та навіть вертоліт АН-1F "Кобра", списані з йорданської армії. Загальна кількість одиниць техніки – біля 20.

Це переважно зразки британського та американського виробництва, які дісталися Йорданії після панування Великої Британії над цією територією.

Ідея музею під водою виникла у влади Йорданії з метою стимулювати економічну діяльність у Спеціальній економічній зоні Акаба та в країні загалом.

Як запевняють йорданські урядовці, усі небезпечні вузли з бойових машин демонтовані, а сама техніка поступово перетвориться на рифи та приноситиме користь довкіллю.

До слова, міністерство оборони СШа мало схожу програму REEFEX ("Ріфекс"), яка перебачала створення звалища старих танків і БМП у відкритому морі коло узбережжя штатів Нью-Йорк і Нью-Джерсі. Також американські танки захоронювали у водах коло Флориди та інших приморських штатів.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.