Нагороду за порятунок Гітлера продали за 36500 фунтів стерлінгів

"Орден крові", який одержав охоронець Гітлера за його порятунок, продали на аукціоні за 36500 фунтів стерлінгів.

Член СС Ульріх Граф одержав орден за те, що "закрив собою Гітлера" під час невдалого "Пивного путчу" в 1923 році, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Орден являє собою нагороду зі срібла, на одному боці якого зображено нацистського орла. Його продали на аукціоні у графстві Дербіширі, п'ятницю, 26 липня.

 
Ульріх Граф і його "Орден крові"
hansens

Граф був одним із перших членів нацистської партії та бійцем загону особистої охорони її фюрера Адольфа Гітлера. Під час спроби нацистів захопити владу 9 листопада 1923 року в сутичках із поліцією загинуло 16 партійців і 4 офіцери.

Орден продала родина Графа у 1950-х, щоб позбавитися всіх речей, пов'язаних із нацистським минулим.

"Нацисти йшли до пам'ятника на честь Баварської армії, коли їм перегородив шлях кордон поліції. Поліцисти відкрили вогонь, і Граф отримав кулю в плече, після чого кинувся закривали собою Гітлера та отримав ще п'ять. Граф був кремезним борцем, а Гітлер мав худорляву статуру. Чи залишився б він у живих після п'яти куль? Хтозна", - говорить Едріан Стівенсон, війсьовий експерт Hansons Auctioneers'.

За його словами, на аукціон орден виставив один британський лікар, який мав велику колекцію медалей Третього Райху.

ДОВІДКА:

Ульріх Граф (1878 - 1950) вступив в НСДАП в 1921 році (до того був членом її попередниці - Німецької робітничої партії). У партії був членом підрозділів, які охороняли партійні збори та билися з комуністами. З 1923 року входив до складу ударної групи "Адольф Гітлер", чиїм завданням була охорона лідера партії. На базі ударної групи згодом утворилися загони СС.

Під час "Пивного путчу" Графа одержав тяжкі поранення, проте, одужавши, повторно вступив у партію та в СС.У 1936 році став депутатом Рахстагу, з 1944 року- в особистому штабі райхсфюрера СС Гіммлера. Мав звання бригадефюрера СС. У 1948 році під час денацифікації Графа засудили до 5 років каторжних робіт. Помер у Мюнхені.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"