Нагороду за порятунок Гітлера продали за 36500 фунтів стерлінгів

"Орден крові", який одержав охоронець Гітлера за його порятунок, продали на аукціоні за 36500 фунтів стерлінгів.

Член СС Ульріх Граф одержав орден за те, що "закрив собою Гітлера" під час невдалого "Пивного путчу" в 1923 році, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Орден являє собою нагороду зі срібла, на одному боці якого зображено нацистського орла. Його продали на аукціоні у графстві Дербіширі, п'ятницю, 26 липня.

 
Ульріх Граф і його "Орден крові"
hansens

Граф був одним із перших членів нацистської партії та бійцем загону особистої охорони її фюрера Адольфа Гітлера. Під час спроби нацистів захопити владу 9 листопада 1923 року в сутичках із поліцією загинуло 16 партійців і 4 офіцери.

Орден продала родина Графа у 1950-х, щоб позбавитися всіх речей, пов'язаних із нацистським минулим.

"Нацисти йшли до пам'ятника на честь Баварської армії, коли їм перегородив шлях кордон поліції. Поліцисти відкрили вогонь, і Граф отримав кулю в плече, після чого кинувся закривали собою Гітлера та отримав ще п'ять. Граф був кремезним борцем, а Гітлер мав худорляву статуру. Чи залишився б він у живих після п'яти куль? Хтозна", - говорить Едріан Стівенсон, війсьовий експерт Hansons Auctioneers'.

За його словами, на аукціон орден виставив один британський лікар, який мав велику колекцію медалей Третього Райху.

ДОВІДКА:

Ульріх Граф (1878 - 1950) вступив в НСДАП в 1921 році (до того був членом її попередниці - Німецької робітничої партії). У партії був членом підрозділів, які охороняли партійні збори та билися з комуністами. З 1923 року входив до складу ударної групи "Адольф Гітлер", чиїм завданням була охорона лідера партії. На базі ударної групи згодом утворилися загони СС.

Під час "Пивного путчу" Графа одержав тяжкі поранення, проте, одужавши, повторно вступив у партію та в СС.У 1936 році став депутатом Рахстагу, з 1944 року- в особистому штабі райхсфюрера СС Гіммлера. Мав звання бригадефюрера СС. У 1948 році під час денацифікації Графа засудили до 5 років каторжних робіт. Помер у Мюнхені.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.