АНОНС: У Києві відбудеться перша презентація журналу "Локальна історія"

«Локальна історія» - перший і поки що єдиний ґлянцевий історичний журнал в Україні. Він став продовженням однойменного проекту. У п’ятницю в столиці відбудеться його перша презентація

Протягом останніх шести років його учасники досліджували історію локальних місць – сіл та містечок Західної України, а також записували свідчення старожилів про ключові історичні події.

 

Ці розповіді, а також інтерв’ю з сучасними лідерами думок, дослідження, репортажі, фотопроекти, мистецькі розвідки, вміщені у журналі, розкривають маловідому історію України.

У журналі вже вийшли розмови з Сергієм Плохієм, Олею Гнатюк, Ізою Хруслінською, Сергієм Жаданом, Мустафою Джемілєвим, Міхаелем Мозером, Миколою Мушинкою, Ахтемом Сеітаблаєвим, Романом Ващуком, готується до друку інтерв'ю із Тімоті Снайдером, Андрієм Куликовим та Наталею Яковенко.

Під час зустрічі будуть говорити про ідею проекту «Локальна історія», виклики для друкованого видання в Україні та перспективи розширення історичного медійного контенту.

Місце: Книгарня «Буква», вул. Богдана Хмельницького, 3-б

Час: 5 липня о 19.00

Спікери:

- Віталій Ляска – головний редактор журналу

- Інна Березницька – випускова редакторка журналу

- Віталій Гайдукевич – журналіст, теле- та радіоведучий

- Гульнара Бекірова – дослідниця історії депортації кримських татар

- Олексій Сокирко – історик, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Модератор: Андрій Ковальов

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.