АНОНС: У Києві відбудеться перша презентація журналу "Локальна історія"

«Локальна історія» - перший і поки що єдиний ґлянцевий історичний журнал в Україні. Він став продовженням однойменного проекту. У п’ятницю в столиці відбудеться його перша презентація

Протягом останніх шести років його учасники досліджували історію локальних місць – сіл та містечок Західної України, а також записували свідчення старожилів про ключові історичні події.

 

Ці розповіді, а також інтерв’ю з сучасними лідерами думок, дослідження, репортажі, фотопроекти, мистецькі розвідки, вміщені у журналі, розкривають маловідому історію України.

У журналі вже вийшли розмови з Сергієм Плохієм, Олею Гнатюк, Ізою Хруслінською, Сергієм Жаданом, Мустафою Джемілєвим, Міхаелем Мозером, Миколою Мушинкою, Ахтемом Сеітаблаєвим, Романом Ващуком, готується до друку інтерв'ю із Тімоті Снайдером, Андрієм Куликовим та Наталею Яковенко.

Під час зустрічі будуть говорити про ідею проекту «Локальна історія», виклики для друкованого видання в Україні та перспективи розширення історичного медійного контенту.

Місце: Книгарня «Буква», вул. Богдана Хмельницького, 3-б

Час: 5 липня о 19.00

Спікери:

- Віталій Ляска – головний редактор журналу

- Інна Березницька – випускова редакторка журналу

- Віталій Гайдукевич – журналіст, теле- та радіоведучий

- Гульнара Бекірова – дослідниця історії депортації кримських татар

- Олексій Сокирко – історик, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Модератор: Андрій Ковальов

ВХІД ВІЛЬНИЙ

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.