АНОНС: Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані

Сьогодні відбудеться Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані за підтримки УКФ.

Про це повідомляє УНІАН.

 

Видавництво "Vivat" видає нову книгу Вахтанга Кіпіані "Дисиденти". Це збірка інтерв'ю реальних людей, які за політичне інакомислення дорого заплатили.

Книгу доповнюватиме блок відеоінтерв'ю з дисидентами, з сучасними політв'язнями й правозахисниками, які розповідатимуть про своє життя, політичні переконання та ідеї; про те, чи може авторитарна машина примусити позбутися ідеалів та жаги до справедливості.

Це і про патріотизм, і про автентичність. Ці розповіді важливі і актуальні саме зараз, коли триває війна, а Росія й досі тримає політичних в'язнів.

У збірку увійдуть інтерв'ю Вахтанга Кіпіані з політв'язнями радянського часу – українцями, литовцями, естонцями, кримськими татарами й представниками інших національностей, що супроводжується перекладом на основні європейські мови та мови героїв цих діалогів.


Спікери:

Вахтанг Кіпіані – журналіст, головний редактор "Історична правда", автор книги "Дисиденти";

Йосиф Зісельс – дисидент і правозахисник, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України;

Едуард Андрющенко – історик, журналіст;

Галина Падалко – директорка з комунікацій ТОВ "Видавництво Віват"


Саме Вахтанг Кіпіані як автор книги й дослідник цього періоду розповість про можливості, які відкриває проєкт, дослідження дисидентського руху й історії дисидентів, з якими він працює в рамках проєкту.

Дисидент і правозахисник Йосиф Зісельс розповість про досвід перебування у таборах, а також про пропагандистську й репресивну машину Російської Федерації, яка й сьогодні застосовується проти правозахисників і тих, хто відстоює людські права і свободи.

Історик і журналіст Едуард Андрющенко представить результати досліджень архівів КҐБ.


Час: 11 жовтня, понеділок, 12.00


Місце: УНІАН, вул. Хрещатик, 4, конференц-зал. Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.


Контакт: o.rybka@vivat.factor.ua , +38 (066) 199312


Увага! Онлайн-трансляція почнеться о 12-00, 11 жовтня і буде доступна за посиланнями – тут і тут.


Проєкт "Дисиденти" втілюється за підтримки Українського культурного фонду.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Палієва гора

У Білій Церкві, над кручами Росі, височіє пам’ятник у вигляді кам’яної вежі з барельєфом козаків та сценами з їх бойового життя. Біля вежі розташована чавунна гармата з ядрами. Гора ця носить ім’я видатного козака - Семена Палія. Францішек Замойський так схарактеризував козацького полковника та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII – на початку XVIII ст.: «той, що хоче кинутися з мотикою на сонце»

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів