АНОНС: Презентація документального серіалу “10 Днів незалежності України” із показом епізоду про Революцію гідності

На презентації ви зможете побачити показ десятої серії проєкту “10 Днів незалежності України” про Революцію гідності та поспілкуватися із авторським колективом.

Про це повідомляє Український кризовий медіа центр.

 

Цього року Україна відзначає 30-річницю проголошення незалежності України. В рамках переосмислення історії вийшла низки документальних проєктів періоду здобуття української незалежності в кінці 80-початку 90-х.

В той же час боротьба за українську державність у 20 столітті тривала понад 100 років, з часу створення Центральної Ради у 1917 році.

24 серпня на youtube каналі, facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху, а також в ефірах телеканалу Еспресо та Прямий стартувала прем'єра документального серіалу "10 Днів незалежності України".

Унікальна хроніка, незвичні локації, легка подача та короткий формат – все це про проєкт "10 Днів незалежності України". В кінці жовтня вийшла остання, десята серія проєкту, присвячена Революції гідності.

Чому саме десять днів незалежності? Команда проєкту вважає, що без тих Днів незалежності, які передували 1991-му, зокрема першого Дня незалежності 22 січня 1918, проголошеного в Києві, а також Днів незалежності проголошених у Хусті 1939 року та Львові 1918 і 1941 роках, і навіть без липневої незалежності 1990-го – не була б можливою і незалежність 91-го.

Більше того, без тих днів коли українці піднімалися на боротьбу за свою свободу вже після 91-го (мова йде про Помаранчеву революцію чи Революцію Гідності).

Тому незалежність потрібно розглядати не як якийсь одномоментний акт, коли було ухвалено документ певною кількістю голосів (у тому числі комуністів) у парламенті 24 серпня 1991, а як досить тривалий процес боротьби за неї до цієї дати і боротьби за її утвердження вже після неї.


Спікери:

Володимир В'ятрович, історик та автор проєкту;

Леся Вакулюк, сценаристка;

Андрій Сайчук, сценарист;

Михайло Смуток, продюсер.


Час: 10 листопада, середа, 10:00


Місце: Український кризовий медіа центр, вул. Хрещатик, 2, м. Київ



Проєкт здійснений за підтримки Українського культурного фонду.


УВАГА. Вхід до прес-центру можливий лише за наявності негативного ПЛР-тесту або СOVID-сертифікату.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.