АНОНС: В’ятрович на форумі видавців розповість про «кухню переписування історії»

Про 30 років становлення «історичної незалежності» — в новій книзі історика, екс-очільника Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, яку він представить на Форумі видавців у Львові.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

"Справжня незалежність — це самостійно написати власну історію", — переконаний автор, який доклав зусиль для того, щоб показати українцям засекречене минуле.

"Нотатки з кухні "переписування історії" — це книга про те, як, здобувши незалежність, Україна тридцять років йшла до "історичної" незалежності: самостійної політики національної пам'яті, власної оцінки історичних подій.

Як українці зберегли пам'ять про Голодомор і як пригадують про нього світу? Як розсекретили архіви КГБ і що там (не)знайшли? Чому декомунізація відбулася "так пізно"? Чи витримала б країна "миттєву" декомунізацію і люстрацію, як у Східній Європі у 1991-му році? Як УПА з бандитів стала прикладом для української армії? Як завдяки історії змінювалася думка про Україну у світі? Як громадські ініціативи ставали основою державної політики, перетворюючи Україну на справжню демократію?

Про це в книзі "Нотатки з кухні "переписування історії" історика Володимира В'ятровича, виданій видавництвом "Наш Формат".

 


Володимира В'ятровича медіа називали "хакер архівів КГБ", коли на посаді директора архіву Служби безпеки України розсекретив доти таємні радянські документи. Його книги про українську історію перекладені англійською, чеською та польською. Він — персона нон-грата в Росії з 2008 року, бо відкрив для всього світу секрети спецслужб СРСР, які Росія старанно оберігає і досі.

В'ятрович працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету, Львівському національному університеті імені Івана Франка. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював Центр досліджень визвольного руху. Як керівник Інституту національної пам'яті ініціював декомунізацію. Автор і співавтор 14 книжок з історії України ХХ століття.


Модерує відомий журналіст Антін Борковський


Час: 18 вересня, субота, 18:00


Місце: конференц-зала Палацу мистецтв, вул. Коперника, 17, м. Львів


Організатори: Форум видавців, "Наш формат", Центр досліджень визвольного руху


Контакти: 0636286869

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.