АНОНС: В’ятрович на форумі видавців розповість про «кухню переписування історії»

Про 30 років становлення «історичної незалежності» — в новій книзі історика, екс-очільника Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, яку він представить на Форумі видавців у Львові.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

"Справжня незалежність — це самостійно написати власну історію", — переконаний автор, який доклав зусиль для того, щоб показати українцям засекречене минуле.

"Нотатки з кухні "переписування історії" — це книга про те, як, здобувши незалежність, Україна тридцять років йшла до "історичної" незалежності: самостійної політики національної пам'яті, власної оцінки історичних подій.

Як українці зберегли пам'ять про Голодомор і як пригадують про нього світу? Як розсекретили архіви КГБ і що там (не)знайшли? Чому декомунізація відбулася "так пізно"? Чи витримала б країна "миттєву" декомунізацію і люстрацію, як у Східній Європі у 1991-му році? Як УПА з бандитів стала прикладом для української армії? Як завдяки історії змінювалася думка про Україну у світі? Як громадські ініціативи ставали основою державної політики, перетворюючи Україну на справжню демократію?

Про це в книзі "Нотатки з кухні "переписування історії" історика Володимира В'ятровича, виданій видавництвом "Наш Формат".

 


Володимира В'ятровича медіа називали "хакер архівів КГБ", коли на посаді директора архіву Служби безпеки України розсекретив доти таємні радянські документи. Його книги про українську історію перекладені англійською, чеською та польською. Він — персона нон-грата в Росії з 2008 року, бо відкрив для всього світу секрети спецслужб СРСР, які Росія старанно оберігає і досі.

В'ятрович працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету, Львівському національному університеті імені Івана Франка. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював Центр досліджень визвольного руху. Як керівник Інституту національної пам'яті ініціював декомунізацію. Автор і співавтор 14 книжок з історії України ХХ століття.


Модерує відомий журналіст Антін Борковський


Час: 18 вересня, субота, 18:00


Місце: конференц-зала Палацу мистецтв, вул. Коперника, 17, м. Львів


Організатори: Форум видавців, "Наш формат", Центр досліджень визвольного руху


Контакти: 0636286869

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.