Стартує щасливий ХІІІ конкурс імені Єжи Ґєдройця!

До завершення терміну зголошення робіт на конкурс залишилося 10 днів.

Про це повідомляє офіційний сайт Посольства Республіки Польща в Україні.

Як і попередні XIII КОНКУРС імені ЄЖИ ҐЄДРОЙЦЯ на найкращу кандидатську, маґістерську та бакалаврську роботу в 2018/2019 році присвячений історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам.

Перший такий конкурс на честь редактора альманаху «Культура» був оголошений Посольством Республіки Польща в Україні з нагоди Року Єжи Ґєдройця у 2006 році.

 
Єжи Ґедройць пояснює Збіґнєву Бжезинському, як грати на "Великій шахівниці". Літературний інститут, 1963 рік

Посольство Польщі звертаються до свіжоспечених бакалаврів, магістрів та кандидатів наук із закликом надсилати тексти своїх наукових робіт на конкурс:

«Якщо ти бажаєш узяти участь у цьогорічному випуску Конкурсу, надішли до Посольства РП у Києві:

  1. бакалаврську, маґістерську або кандидатську роботу, присвячену польській історії, сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам, захист якої відбувся у будь-якому українському університеті в 2018/2019 навчальному році (як в електронному, так і в роздрукованому вигляді),
  1. короткий зміст роботи (резюме або автореферат),
  1. свою біографію».

Роботи будуть приймати до 14 липня 2019 року.

Умовою участі у Конкурсі є українське громадянство.

Для переможців передбачено нагороди:

для кандидатських робіт: І нагорода – 1000 євро, ІІ – 500 євро, ІІІ – 300 євро,

для маґістерських робіт: І нагорода – 300 євро, ІІ – 250 євро, ІІІ – 200 євро,

для бакалаврських робіт: І нагорода – 200 євро, ІІ – 150 євро, ІІІ – 100 євро.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету підготував у цьому році додаткову нагороду – наукове перебування у Варшаві для лауреатів І нагород: у категорії кандидатських робіт – 3 тижні, маґістерських – 2 тижні, бакалаврську – 1 тиждень.

Фраґменти найкращих праць будуть надруковані у міжнародному щорічнику «Польські студії», який видається Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Детальну інформацію надає:

Аркадюш Кутек, І секретар Політичного відділу Посольства

тел. (044) 230-07-10

e-mail: arkadiusz.kutek@msz.gov.pl

Посольство РП у Києві

01901 Київ, вул. Ярославів вал, 12

Нагадуємо, Єжи Ґєдройць — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Гедройцева формула "Без незалежної України не буде вільної Польщі" стала гаслом східної політики Польщі після 1989 і до наших днів.

З ініціативи і коштом Єжи Ґєдройця у Бібліотеці "Культури" з'явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років "Розстріляне відродження", що її на замовлення Ґєдройця підготував Юрій Лавріненко. "Розстріляне відродження" як пропозиція назви книжки вперше прозвучала у листі Ґєдройця до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: "Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc." Назва тоді звучала би ефектно".



Після виходу книжки Єжи Ґєдройць коштом редакції надіслав був рецензійні примірники антології до Спілки Письменників у Києві та до українських радянських журналів, а також використовував кожну можливість, легальну й нелегальну, аби переправити книгу "за залізну завісу".

29 листопада 2018 року Київська міська рада перейменувала на честь Єжи Ґєдройця столичну вулицю Тверську.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.