Стартує щасливий ХІІІ конкурс імені Єжи Ґєдройця!

До завершення терміну зголошення робіт на конкурс залишилося 10 днів.

Про це повідомляє офіційний сайт Посольства Республіки Польща в Україні.

Як і попередні XIII КОНКУРС імені ЄЖИ ҐЄДРОЙЦЯ на найкращу кандидатську, маґістерську та бакалаврську роботу в 2018/2019 році присвячений історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам.

Перший такий конкурс на честь редактора альманаху «Культура» був оголошений Посольством Республіки Польща в Україні з нагоди Року Єжи Ґєдройця у 2006 році.

 
Єжи Ґедройць пояснює Збіґнєву Бжезинському, як грати на "Великій шахівниці". Літературний інститут, 1963 рік

Посольство Польщі звертаються до свіжоспечених бакалаврів, магістрів та кандидатів наук із закликом надсилати тексти своїх наукових робіт на конкурс:

«Якщо ти бажаєш узяти участь у цьогорічному випуску Конкурсу, надішли до Посольства РП у Києві:

  1. бакалаврську, маґістерську або кандидатську роботу, присвячену польській історії, сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам, захист якої відбувся у будь-якому українському університеті в 2018/2019 навчальному році (як в електронному, так і в роздрукованому вигляді),
  1. короткий зміст роботи (резюме або автореферат),
  1. свою біографію».

Роботи будуть приймати до 14 липня 2019 року.

Умовою участі у Конкурсі є українське громадянство.

Для переможців передбачено нагороди:

для кандидатських робіт: І нагорода – 1000 євро, ІІ – 500 євро, ІІІ – 300 євро,

для маґістерських робіт: І нагорода – 300 євро, ІІ – 250 євро, ІІІ – 200 євро,

для бакалаврських робіт: І нагорода – 200 євро, ІІ – 150 євро, ІІІ – 100 євро.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету підготував у цьому році додаткову нагороду – наукове перебування у Варшаві для лауреатів І нагород: у категорії кандидатських робіт – 3 тижні, маґістерських – 2 тижні, бакалаврську – 1 тиждень.

Фраґменти найкращих праць будуть надруковані у міжнародному щорічнику «Польські студії», який видається Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Детальну інформацію надає:

Аркадюш Кутек, І секретар Політичного відділу Посольства

тел. (044) 230-07-10

e-mail: arkadiusz.kutek@msz.gov.pl

Посольство РП у Києві

01901 Київ, вул. Ярославів вал, 12

Нагадуємо, Єжи Ґєдройць — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Гедройцева формула "Без незалежної України не буде вільної Польщі" стала гаслом східної політики Польщі після 1989 і до наших днів.

З ініціативи і коштом Єжи Ґєдройця у Бібліотеці "Культури" з'явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років "Розстріляне відродження", що її на замовлення Ґєдройця підготував Юрій Лавріненко. "Розстріляне відродження" як пропозиція назви книжки вперше прозвучала у листі Ґєдройця до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: "Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc." Назва тоді звучала би ефектно".



Після виходу книжки Єжи Ґєдройць коштом редакції надіслав був рецензійні примірники антології до Спілки Письменників у Києві та до українських радянських журналів, а також використовував кожну можливість, легальну й нелегальну, аби переправити книгу "за залізну завісу".

29 листопада 2018 року Київська міська рада перейменувала на честь Єжи Ґєдройця столичну вулицю Тверську.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище