Бригада морпіхів та військово-морський ліцей отримали імена на честь адміралів українського флоту

Під час робочого візиту до Одеси президент України Володимир Зеленський присвоїв почесні найменування 36 окремій бригаді морської піхоти і Військово-морському ліцею, передислокованому у 2014 році із Севастополя до Одеси

36 ОбрМП присвоєне імя контр-адмірала Михайла Білинського, а ліцею – віце-адмірала Володимира Безкоровайного, повідомляє Радіо Свобода.

Бригаду сформували у 2015 році на базі кількох військових частин, виведених із окупованого Криму. Після доукомплектування та бойового злагодження бригада була переміщена у зону проведення військової операції в Донецькій та Луганській областях.

 
Михайло Білинський (ліворуч)
Вікіпедія

Військово-морський ліцей у 2014 році був передислокований із Севастополя, де працював з 2009 року. 

День флоту в Україні відзначають у першу неділю липня з 2015 року.

ДОВІДКА:

Михайло Білинський (1883 – 1921) –  уродженець сучасної Полтавської області, учасник Першої світової війни у складі російського флоту. З кінця 1917 році працював у секретаріаті морських справ Центральної Ради, з 28 квітня 1918 року – начальник Головної військово-морської господарчої управи Морського міністерства УНР (згодом – Української Держави).

В. о. міністра морських справ УНР (25 грудня 1918 – 24 квітня 1919), начальник дивізії морської піхоти (з 25 травня 1919). Начальник Морського Генерального штабу УНР (з 10 жовтня 1919), міністр внутрішніх справ УНР (з травня 1919 по жовтень 1920 і протягом 1921 року).

Взяв участь у Другому Зимовому поході Армії УНР. Під час важкого бою під с. Малі Міньки, нині Народицького району Житомирської області, 17 листопада 1921 року Волинська група повстанської армії потрапила в оточення кінноти 9-ї дивізії Григорія Котовського. Аби не потрапити в полон до червоних, Білинський застрелився.

На флоті УНР Михайло Білінський мав звання старшого лейтенанта. Уряд УНР в екзилі посмертно підвищив його до рангу контр-адмірала.

Володимир Безкоровайний (1944 – 2017) – віце-адмірал, кандидат військових наук, командувач Військово-морських сил України (1993 – 1996). Народився в Умані. З 1962 по 1993 рік служив на радянському, згодом російському флоті. Закінчив Каспійське вище військово-морське командне училище ім. С. Кірова (1967), Вищі спеціальні ордена Леніна класи ВМФ (1974), Військово-морську академію ім. А. Гречка (1984), Військову академію Генерального штабу РФ (1993). Командував частинами атомних підводних човнів Північного флоту ВМФ СРСР. 

 
Володимир Безкоровайний
intermarium.com.uА

Після розпаду СРСР віце-адмірал Безкоровайний відмовився від високих посад на російському флоті й повернувся до України. На посаді командувача Військово-морських сил України доклав великих зусиль для їх розбудови, брав участь у розподілі Чорноморського флоту між Україною та Росією, організовував участь українських кораблів у міжнародних навчаннях. 1996 року як командувач Військово-морських сил призначений заступником міністра оборони України.

Звільнився з посади командувача, заявивши, що виконав програму розбудови Військово-морських сил незалежної України. З 1998 року – у відставці.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».