Палац Лянцкоронських на Львівщині рятують волонтери з усієї України

Задля порятунку палацу у селі Тартакові Сокальського району Льівської області зібрався перший в Україні табір-резиденція із профільними фахівцями. Учасники табору "Тартаків &Тартак" упродовж тижня прибиратимуть пам'ятку і навколишній парк XVIII століття.

Про це повідомляє ZAXID.net.

Палац Лянцкоронських у селі Тартаків збудували у XIX столітті на мурах давнішого на 200 років замку Потоцьких. Нині збереглися мури палацу, а даху нема. 

За словами дослідниці пам'ятки Олени Замойської, інтер'єр почали руйнувати під час Першої світової війни.

"Офіцери російської армії квартирували у цьому палаці і на фотографіях ми бачимо, як вони там п'ють горілку за столами, в оточенні гарних предметів інтер'єру. Але відомо, що палац дуже сильно пограбували. Хоча після І світової війни він був в досить хорошому стані, він був збережений", - розповідає краєзнавиця, учасниця табору Олена Замойська.

Після Лянцкоронських останньою власницею палацу була Марія Урбанська. У 40-х роках її вивезли до Сибіру. Згодом будівлю доруйнувала пожежа.

"Після великої пожежі в 50-х роках фактично палац залишився без даху, також з оздоби і ліпнини мало що залишилося. Але фактично навіть тих фрагментів, які є, досить багато", - додає Олена Замойська.

Усі ці елементи ліпнини, кахель збирають учасники табору-резиденції, щоб зберегти. До палацу приїхали реставратори, архітектори, художники, історики, юристи, захисники пам'яток з різних міст України. Упродовж тижня вони розчищають палац і навколишній парк.

До волонтерів приєднався лідер гурту "Тартак" Олександр Положинський.

"Час від часу я буваю на якихось інших заходах і таборах, просто підтримую, заохочую людей. Мені здається, що в Україні, на жаль, не так багато людей, які хочуть змінювати Україну не заради якогось там особистого, приватного інтересу. А такий табір збирає якраз небайдужих", - зізнається Олександр Положинський.

Волонтерський табір триватиме до кінця тижня.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.