У Польщі вшанують українців, які врятували Варшаву від більшовиків

Українські та польські скаути запалять "Полум'я братерства" на могилах бійців УНР 14 серпня о 18:00. Акція проходитиме у кількох десятках міст, зокрема у Варшаві, Любліні, Кракові, Кельце та Перемишлі.

Захід ініціювали польські гарцери спільно з українськими пластунами. Він адресований усім полякам та українцям, які хочуть віддати честь українським героям у 99 річницю Варшавської битви, повідомляє Інститут національної пам'яті.

Могили українських вояків на цвинтарі на Волі, Варшава
Могили українських вояків на цвинтарі на Волі, Варшава

Молодь хоче наголосити, що в спільній історії двох народів є позитивні моменти, які повинні бути основою для спільного будівництва кращого майбутнього.

"Нам усім треба постійно пригадувати світові, що саме воїни Армії УНР були тими, хто разом з польським військом зупинив наступ Червоної армії на березі Вісли у 1920 році та не дозволив тоді розлитися більшовикам по всій Європі", - кажуть організатори акції.

ДОВІДКА. Варшавська битва розпочалась 13 серпня 1920-го. Польські війська завдали поразки Радянській Росії. Допомагали полякам війська УНР. Битва ще відома, як "Диво на Віслі".

12 жовтня 1920-го у Ризі – тепер у Латвії поляки та червоні підписали Ризький мирний договір, за яким припинили бойові дії в обмін на визнання поляками УСРР та остаточного приєднання до Польщі української Східної Галичини.

Симон Петлюра та війська УНР залишились сам на сам із більшовиками.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.