Археологи розкопали будинок іспанських конкістадорів

У Мехіко археологи виявили руїни будинку, побудованого в перші роки після завоювання іспанцями ацтекського міста-держави Теночтітлана.

Будинок стояв на місці будівлі 1870-х років, повідомляє Газета.UA із посиланням на сайт Національного інституту антропології та історії Мексики.

 
Будинок збудували на місці будинку ацтеків. 
Фото: INAH

На вулиці Хусто Сьєрра дослідники пробурили вертикальні отвори в землі на глибину 2,5 м і знайшли залишки доіспанської будівлі з базальтової плити.

В одній з свердловин виявили залишки будинку раннього періоду завоювання. Він був побудований з базальтових плит, блоків вулканічного андезиту і тезона, а також ацтекських матеріалів.

Вчені вважають, що цей будинок був зведений на місці зруйнованого будинку після взяття Теночтітлана 13 серпня 1521 року Ернаном Кортесом і його союзниками. Будинком міг користуватися і сам Кортес.

Подібні архітектурні знахідки є дуже рідкісними. Команда дослідників акуратно розширила свердловину і виявила сходи, з'єднані зі стіною шириною близько 1 м. Це міг бути боковий вхід в будинок.

"Цікаво те, що доіспанську підлогу в цій будівлі не використовували, вона була надбудована на 15-40 сантиметрів. Багато разів іспанці будували свої житла на місці колишніх будинків. Іноді вони повторно використовували ті ж матеріали або використовували стіни і підлоги як фундамент", - сказав археолог Рауль Баррера.

Відкриття підтверджує, що іспанці використовували індіанців в якості робочої сили. Прикладом цього є відкриті сходи, яка зводилася за місцевим будівельним технологіям, але вже під впливом архітектури епохи Відродження.

"Не дивлячись на те, що Теночтітлан упав, іспанці боялися повстання. Цю обережність видно в елементах будівництва, в тому числі товщині стін будинку, побудованого в перші роки після іспанського завоювання", - повідомив Баррера.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.