3D-археологія: як виглядають знахідки львівських археологів. ФОТО

Археологи "Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" показали свої знахідки із Львівщини та Волинської області у форматі 3D.

"Одна з переваг археолога - мати можливість взяти до рук знахідку, роздивитись її з різних сторін, зблизька і здалеку. Сьогодні ми хочемо бодай віртуально поділитись цією можливістю з вами. Деякі з наших найцікавіших знахідок від тепер можна буде переглянути у форматі 3D на платформі Sketchfab. Наприклад, як оцю бронзову фібулу III-IV cт", - сказано у повідомленні прес-служби, яке цитує "Гал-Інфо".

Додамо, що зараз на платформі Sketchfab доступні сім 3D зображень.

Череп трирогої кози (XV cт.)

Знахідка з вул. Сербської, 3 у Львові. 

Череп трирогої кози, XV cт by Рятівна археологічна служба on Sketchfab

Фібула (бронза, ІІІ-IV ст. н. е.)

Знахідка з села Роговичі Локачинського району Волинської області.

Шевські колодки (дерево, XVI ст.)

Знахідка з вул. Краківської у Львові.

Кухоль (свинцево-олов'яний сплав, ХVІІ ст.)

Знахідка з вул. Федорова, 23 у Львові.

Декоративна накладка (бронза, Х-ХІ ст.)

Знахідка з села Міжгір'я Локачинського району Волинської області.

Декоративна накладка, бронза, Х-ХІ ст. by Рятівна археологічна служба on Sketchfab

Антропоморфна фігурка (бронза, початок І тис. н.е.)

Знахідка з села Малі Підліски Жовківського району Львівської області


Зооморфна фігурка (бронза, VІ-VІІ ст.)

Знахідка з села Марковичі Локачинського району Волинської області

Зооморфна фігурка, бронза, VІ-VІІ ст. by Рятівна археологічна служба on Sketchfab

Як повідомлялося, в історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ" дослідники проводять розкопки на дитинці давньоруського міста Пліснеськ. 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.