3D-археологія: як виглядають знахідки львівських археологів. ФОТО

Археологи "Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" показали свої знахідки із Львівщини та Волинської області у форматі 3D.

"Одна з переваг археолога - мати можливість взяти до рук знахідку, роздивитись її з різних сторін, зблизька і здалеку. Сьогодні ми хочемо бодай віртуально поділитись цією можливістю з вами. Деякі з наших найцікавіших знахідок від тепер можна буде переглянути у форматі 3D на платформі Sketchfab. Наприклад, як оцю бронзову фібулу III-IV cт", - сказано у повідомленні прес-служби, яке цитує "Гал-Інфо".

Додамо, що зараз на платформі Sketchfab доступні сім 3D зображень.

Череп трирогої кози (XV cт.)

Знахідка з вул. Сербської, 3 у Львові. 

Череп трирогої кози, XV cт by Рятівна археологічна служба on Sketchfab

Фібула (бронза, ІІІ-IV ст. н. е.)

Знахідка з села Роговичі Локачинського району Волинської області.

Шевські колодки (дерево, XVI ст.)

Знахідка з вул. Краківської у Львові.

Кухоль (свинцево-олов'яний сплав, ХVІІ ст.)

Знахідка з вул. Федорова, 23 у Львові.

Декоративна накладка (бронза, Х-ХІ ст.)

Знахідка з села Міжгір'я Локачинського району Волинської області.

Декоративна накладка, бронза, Х-ХІ ст. by Рятівна археологічна служба on Sketchfab

Антропоморфна фігурка (бронза, початок І тис. н.е.)

Знахідка з села Малі Підліски Жовківського району Львівської області


Зооморфна фігурка (бронза, VІ-VІІ ст.)

Знахідка з села Марковичі Локачинського району Волинської області

Зооморфна фігурка, бронза, VІ-VІІ ст. by Рятівна археологічна служба on Sketchfab

Як повідомлялося, в історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ" дослідники проводять розкопки на дитинці давньоруського міста Пліснеськ. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.