Спецпроект

Зеленський і Нетаньяху відвідали Бабин Яр. ФОТО

Під час вшанування жертв Бабиного Яру разом із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху президент України Володимир Зеленський згадав про розстріляних євреїв, циган, військовополонених і українських націоналістів.

Державні діячі відвідали місце трагедії 19 серпня під час офіційного візиту ізраїльського лідера в Україну, повідомляє офіційний сайт президента України.

За словами Зеленського, розстріли в Бабиному Яру можна описати трьома "неможливо": неможливо зрозуміти, неможливо забути й пробачити, неможливо допустити знову.

 
Президент України Володимир Зеленський
president.gov.ua

Глава держави наголосив, що незрозумілим є нелюдське прагнення винищувати людей за етнічною, національною чи політичною ознаками, незалежно від статі та віку.

"Перед очима – страшна нескінченна черга людей, які не розуміли, що їх ведуть на смерть. Переважна частина убитих були єврейської національності", – зазначив він.

Володимир Зеленський додав, що, розстрілявши всіх євреїв, яких змогли знайти, нацисти почали розправлятися з іншими – полоненими, ромами та українцями, які боролися за свою державу.

"Тоталітарний радянський режим наклав табу на такі теми, як Голокост, Бабин Яр, Голодомор, і довго замовчував справжні масштаби цих злочинів. За різними даними, у період нацистської окупації в Бабиному Яру було розстріляно від 70 до 200 тисяч людей. І це не просто статистика", – підкреслив Президент.

Президент нагадав, що ізраїльський Меморіальний комплекс Голокосту "Яд Вашем" удостоїв високого звання "Праведників народів світу" понад дві з половиною тисячі українців. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю людей, які отримали це звання.

 
president.gov.ua

"Сьогодні тут, у Бабиному Яру, ми закликаємо міжнародне співтовариство об'єднати зусилля, щоб не допустити будь-яких проявів антисемітизму та нетерпимості на расовому чи національному ґрунті. Україна разом з усім цивілізованим світом демонструє єдність і стоїть на сторожі гуманізму, толерантності, свободи та демократії. Заради третього "неможливо" – неможливо допустити знову", – резюмував Президент.

Біньямін Нетаньяху висловив вдячність президенту та уряду України за збереження пам'яті жертв Голокосту. "Ви справді робите значний внесок у боротьбу з антисемітизмом", – зазначив він і попросив і надалі вшановувати пам'ять жертв Голокосту у Бабиному Яру.

Біля пам'ятного знаку "Менора" Зеленський і Нетаньяху поклали вінки.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…