"Фактор свободи". Виставку про Мазепу, Петлюру й Бандеру відкриють у центрі Києва

До дня незалежності – розповідь про трьох осіб чиїми іменами називали цілий народ під назвою "Фактор свободи".

"Фактор свободи" – такою була роль Мазепи, Петлюри та Бандери в українській історії. Так і назвали виставку, яку відкриває напередодні Дня незалежності Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

На 2019 рік припали ювілеї відразу трьох знакових для нашої історії осіб – Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери.

 

Біографії цих постатей дуже різні, але їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Проте на шляху до її реалізації стояв ворог – Російська імперія. У протистоянні з ним їхні імена стали символом для свого народу і тавром для його ворогів. Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Виставка доступна для огляду 24/7 на Хрещатику.

23 серпня, п'ятниця, 12.00

Місце: Київ, вул. Хрещатик, 22, (біля будівлі Головпошти)

Організатори: Український інститут національної пам'яті і Центр досліджень визвольного руху.

Вхід вільний.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.