АНОНС: Виставка "Прапори та реліквії української звитяги" у НМІУ

23 серпня до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності в Національному музеї історії України відкривається виставка прапорів та реліквій української незалежності із колекції музею.

Прапор – це символ боротьби, звитяги, непереможного духу. Серед знамен різних періодів історії України, представлених на виставці, є кілька таких, які широкий загал відвідувачів зможе побачити вперше.

Це, зокрема, справжній витвір мистецтва – прекрасно збережена донаторська хоругва XVIII ст., а також бойові прапори українських полків, що брали участь у Російсько-турецькій війні 1877–1878 рр.

 

Вони є яскравим прикладом того, що жодної "славы русского оружия" не існує, а імперські завоювання забарвлені кров'ю українців.

На відміну від цих двох знамен, прапори періоду національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. є цілковитим уособленням свого часу: вони саморобні, зроблені нашвидкуруч, але просякнуті духом бойової звитяги й незламності.

Доторкнутися до історії державності України можна завдяки реліквіям, які ви зможете побачити на виставці: ІV Універсал від 22 січня 1918 року, яким було проголошено незалежність УНР, символи влади часів козацтва, печатка українського уряду в екзилі, передана останнім президентом УНР Миколою Плав'юком, та Акт проголошення незалежності 1991 року.

Куратор виставки: Сергій Носачов, заступник генерального директора НМІУ з питань розвитку.

Відкриття - 23 серпня, п'ятниця, 10.00

Місце: Національний музей історії України (Киї, вул. Володимирська, 2), апсида 3-го поверху музею.

Вхід за музейним квитком.

Інформація для ЗМІ за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.