АНОНС: Виставка "Прапори та реліквії української звитяги" у НМІУ

23 серпня до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності в Національному музеї історії України відкривається виставка прапорів та реліквій української незалежності із колекції музею.

Прапор – це символ боротьби, звитяги, непереможного духу. Серед знамен різних періодів історії України, представлених на виставці, є кілька таких, які широкий загал відвідувачів зможе побачити вперше.

Це, зокрема, справжній витвір мистецтва – прекрасно збережена донаторська хоругва XVIII ст., а також бойові прапори українських полків, що брали участь у Російсько-турецькій війні 1877–1878 рр.

 

Вони є яскравим прикладом того, що жодної "славы русского оружия" не існує, а імперські завоювання забарвлені кров'ю українців.

На відміну від цих двох знамен, прапори періоду національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. є цілковитим уособленням свого часу: вони саморобні, зроблені нашвидкуруч, але просякнуті духом бойової звитяги й незламності.

Доторкнутися до історії державності України можна завдяки реліквіям, які ви зможете побачити на виставці: ІV Універсал від 22 січня 1918 року, яким було проголошено незалежність УНР, символи влади часів козацтва, печатка українського уряду в екзилі, передана останнім президентом УНР Миколою Плав'юком, та Акт проголошення незалежності 1991 року.

Куратор виставки: Сергій Носачов, заступник генерального директора НМІУ з питань розвитку.

Відкриття - 23 серпня, п'ятниця, 10.00

Місце: Національний музей історії України (Киї, вул. Володимирська, 2), апсида 3-го поверху музею.

Вхід за музейним квитком.

Інформація для ЗМІ за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.