АНОНС: Виставка "Прапори та реліквії української звитяги" у НМІУ

23 серпня до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності в Національному музеї історії України відкривається виставка прапорів та реліквій української незалежності із колекції музею.

Прапор – це символ боротьби, звитяги, непереможного духу. Серед знамен різних періодів історії України, представлених на виставці, є кілька таких, які широкий загал відвідувачів зможе побачити вперше.

Це, зокрема, справжній витвір мистецтва – прекрасно збережена донаторська хоругва XVIII ст., а також бойові прапори українських полків, що брали участь у Російсько-турецькій війні 1877–1878 рр.

 

Вони є яскравим прикладом того, що жодної "славы русского оружия" не існує, а імперські завоювання забарвлені кров'ю українців.

На відміну від цих двох знамен, прапори періоду національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. є цілковитим уособленням свого часу: вони саморобні, зроблені нашвидкуруч, але просякнуті духом бойової звитяги й незламності.

Доторкнутися до історії державності України можна завдяки реліквіям, які ви зможете побачити на виставці: ІV Універсал від 22 січня 1918 року, яким було проголошено незалежність УНР, символи влади часів козацтва, печатка українського уряду в екзилі, передана останнім президентом УНР Миколою Плав'юком, та Акт проголошення незалежності 1991 року.

Куратор виставки: Сергій Носачов, заступник генерального директора НМІУ з питань розвитку.

Відкриття - 23 серпня, п'ятниця, 10.00

Місце: Національний музей історії України (Киї, вул. Володимирська, 2), апсида 3-го поверху музею.

Вхід за музейним квитком.

Інформація для ЗМІ за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.