Археологи показали 3-D реконструкцію господарських споруд Давнього Пліснеська

"Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ" показав реконструкцію жител кількох типів у двох хронологічних періодах.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Фото: "Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"

"Від жител до господарських споруд. Потрохи Пліснеськ в 3-D набуває чітких обрисів. Уже завершена робота над реконструкцією жител кількох типів у двох хронологічних періодах, тож далі ми зосередили зусилля над відтворенням вигляду господарських споруд. Тут і оборіг, і комора, і стійло і ще чимало цікавого.

Нагадуємо, що реалізація 3-D реконструкції Пліснеська можлива за сприяння програми Створюємо інноваційний культурний продукт – програма Ураїнського культурного фонду", - сказано у повідомленні.

Також археологи обіцяють найближчим часом показати 3-D реконструкції оборонних ліній та культових споруд унікального археологічного комплексу.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище