Археологи показали 3-D реконструкцію господарських споруд Давнього Пліснеська

"Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ" показав реконструкцію жител кількох типів у двох хронологічних періодах.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Фото: "Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"

"Від жител до господарських споруд. Потрохи Пліснеськ в 3-D набуває чітких обрисів. Уже завершена робота над реконструкцією жител кількох типів у двох хронологічних періодах, тож далі ми зосередили зусилля над відтворенням вигляду господарських споруд. Тут і оборіг, і комора, і стійло і ще чимало цікавого.

Нагадуємо, що реалізація 3-D реконструкції Пліснеська можлива за сприяння програми Створюємо інноваційний культурний продукт – програма Ураїнського культурного фонду", - сказано у повідомленні.

Також археологи обіцяють найближчим часом показати 3-D реконструкції оборонних ліній та культових споруд унікального археологічного комплексу.

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»