Археологи виявили у Перу найбільше в історії масове поховання принесених у жертву дітей. ФОТО

Археологи виявили у Перу ймовірно найбільше в історії масове поховання принесених у жертву дітей.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 
Фото: AFP

Останки 227 дітей у віці від 5 до 14 років знайшли неподалік від міста Уанчака на північ від столиці країни Ліми. Вчені вважають, що дітей принесли в жертву понад 500 років тому.

Близько року тому в Перу знайшли два інших поховання дітей, яких принесли в жертву. Там виявили 200 тіл.

Археологи розповіли AFP, що у деяких тіл, виявлених в Уанчака, збереглися волосся і шкіра.

 
Фото: AFP

Вчені вважають, що дітей вбили у дощову погоду і поховали у напрямку океану – це може означати, що їх принесли в жертву, щоб задобрити богів народу Чиму. Не зрозуміло, в якому саме році це відбулося.

Чиму жили на північному узбережжі Перу і були однією з наймогутніших цивілізацій регіону. Чиму досягли розквіту між 1200 і 1400 роками – перед тим, як їх завоювали інки, яких, в свою чергу, підкорили іспанці у XVI столітті.

 
Фото: AFP

Вони поклонялися місячному божеству Ши і, на відміну від інків, вірили, що місяць могутніший за сонце. Чиму регулярно здійснювали жертвоприношення під час відправлення релігійних обрядів.

В Уанчака тривають розкопки, і археологи очікують знайти ще більше останків.

"Це не вкладається в голові, - сказав AFP головний археолог Ферен Кастільо. - Де б ми не копали, ми знаходили тіла дітей".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.