АНОНС: Відкриття виставки “Скривавлена нива”

5 серпня 1937 року розпочалось виконання сумнозвісного Оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів».

Саме цього дня у Меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться відкриття виставки "Скривавлена нива".

 

Більшовики використали гасло "Землю-селянам" для здобуття й утвердження своєї влади в Україні. На жаль, романтичну віру в омріяне господарювання на своїй землі зруйнувала жорстока дійсність.

Колективізація, виселення, Голодомор підірвали сили українського селянства. Його соціальна вразливість в 1937-1938 рр. сягнула меж.

Згідно із державним курсом на суцільну й прискорену колективізацію, заможний селянин визначався радянською пропагандою як "куркуль", "експлуататор" і "ворог народу".

"Ворогами народу" регулярно ставали також бідняки чи середняки, оскільки самі "критерії ворожості" постійно розширювалися.

Українських селян радянська влада прирекла до розстрілів чи заслань до таборів ГУЛАГу за типовим штампованим обвинуваченням у проведенні контрреволюційної або протиколгоспної агітації, розповсюдженні провокаційних чуток про радянську владу та здійсненні підривної роботи.

Паралельно декларувались основні демократичні права колгоспників, а в профільних і урядових ЗМІ розповідалось про покращення життя на селі, перевиконання колгоспами планових показників, збільшення врожаїв, придбання нової техніки та будівництво нових виробничих приміщень.

Метою виставки "Скривавлена нива" є висвітлення доль репресованих селян, знищених упродовж 1937 – 1941 рр. у в'язницях НКВД у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

На восьми планшетах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу селян переважно Київщини. Паралельно за допомогою архівних фотографії, плакатів, документів розгортається хроніка сільського життя 1930-х – 1940-х років.

Час: 5 серпня, понеділок, 15.00.

Місце: центральний вхід до Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва).

Організатори: Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Контакти: (044)253-03-55

Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.