АНОНС: Відкриття виставки “Скривавлена нива”

5 серпня 1937 року розпочалось виконання сумнозвісного Оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів».

Саме цього дня у Меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться відкриття виставки "Скривавлена нива".

 

Більшовики використали гасло "Землю-селянам" для здобуття й утвердження своєї влади в Україні. На жаль, романтичну віру в омріяне господарювання на своїй землі зруйнувала жорстока дійсність.

Колективізація, виселення, Голодомор підірвали сили українського селянства. Його соціальна вразливість в 1937-1938 рр. сягнула меж.

Згідно із державним курсом на суцільну й прискорену колективізацію, заможний селянин визначався радянською пропагандою як "куркуль", "експлуататор" і "ворог народу".

"Ворогами народу" регулярно ставали також бідняки чи середняки, оскільки самі "критерії ворожості" постійно розширювалися.

Українських селян радянська влада прирекла до розстрілів чи заслань до таборів ГУЛАГу за типовим штампованим обвинуваченням у проведенні контрреволюційної або протиколгоспної агітації, розповсюдженні провокаційних чуток про радянську владу та здійсненні підривної роботи.

Паралельно декларувались основні демократичні права колгоспників, а в профільних і урядових ЗМІ розповідалось про покращення життя на селі, перевиконання колгоспами планових показників, збільшення врожаїв, придбання нової техніки та будівництво нових виробничих приміщень.

Метою виставки "Скривавлена нива" є висвітлення доль репресованих селян, знищених упродовж 1937 – 1941 рр. у в'язницях НКВД у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

На восьми планшетах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу селян переважно Київщини. Паралельно за допомогою архівних фотографії, плакатів, документів розгортається хроніка сільського життя 1930-х – 1940-х років.

Час: 5 серпня, понеділок, 15.00.

Місце: центральний вхід до Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва).

Організатори: Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Контакти: (044)253-03-55

Вхід вільний

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.