АНОНС: Відкриття виставки “Скривавлена нива”

5 серпня 1937 року розпочалось виконання сумнозвісного Оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів».

Саме цього дня у Меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться відкриття виставки "Скривавлена нива".

 

Більшовики використали гасло "Землю-селянам" для здобуття й утвердження своєї влади в Україні. На жаль, романтичну віру в омріяне господарювання на своїй землі зруйнувала жорстока дійсність.

Колективізація, виселення, Голодомор підірвали сили українського селянства. Його соціальна вразливість в 1937-1938 рр. сягнула меж.

Згідно із державним курсом на суцільну й прискорену колективізацію, заможний селянин визначався радянською пропагандою як "куркуль", "експлуататор" і "ворог народу".

"Ворогами народу" регулярно ставали також бідняки чи середняки, оскільки самі "критерії ворожості" постійно розширювалися.

Українських селян радянська влада прирекла до розстрілів чи заслань до таборів ГУЛАГу за типовим штампованим обвинуваченням у проведенні контрреволюційної або протиколгоспної агітації, розповсюдженні провокаційних чуток про радянську владу та здійсненні підривної роботи.

Паралельно декларувались основні демократичні права колгоспників, а в профільних і урядових ЗМІ розповідалось про покращення життя на селі, перевиконання колгоспами планових показників, збільшення врожаїв, придбання нової техніки та будівництво нових виробничих приміщень.

Метою виставки "Скривавлена нива" є висвітлення доль репресованих селян, знищених упродовж 1937 – 1941 рр. у в'язницях НКВД у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

На восьми планшетах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу селян переважно Київщини. Паралельно за допомогою архівних фотографії, плакатів, документів розгортається хроніка сільського життя 1930-х – 1940-х років.

Час: 5 серпня, понеділок, 15.00.

Місце: центральний вхід до Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва).

Організатори: Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Контакти: (044)253-03-55

Вхід вільний

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.