Кіт Семен влаштувався на роботу в музей Дніпра. ФОТО

У Дніпрі в міському історичному музеї імені Д.Яворницького з'явився свій кіт – на прізвисько Семен.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, кіт охороняє експонати від гризунів. Але самого його до експозицій музею не підпускають. Бояться, що сховається і не знайдуть.

 
Фото: Миколи М'якшикова/Укрінформ

Співробітники притулку розповіли, що кіт Семен – вуличний кіт, який жив в одному з місцевих дворів. Одного разу він зник, а з'явився весь поранений.

Небайдужа жінка відвезла тварину до ветклініки, де у кота на додачу виявили запалення ясен, очей і наявність вушного кліща. Завдяки старанням зоозахисників кота вдалося вилікувати.

 
Фото: Миколи М'якшикова/Укрінформ

За їхніми словами, чотириногий охоронець уже має паспорт і всі щеплення, а також допущений до роботи. Самі працівники музею пообіцяли його пестити і поважати, і називати його виключно "Семеном Парфентичем".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.