Знайдена ще два роки тому в Житомирі іконка виявилась рідкісною

Знахідку відносять до домонгольського періоду. Їй до 900 років.

Про це повідомляє ТСН.

Ще два роки тому, в листопаді 2017 року, під час розкопок на Замковій горі в Житомирі на глибині трьох метрів знайшли рідкісний артефакт і витвір сакрального мистецтва – нагрудну іконку-образок. Тоді вона була в бруді та іржі. Тепер же провели реставрацію й побачили, що насправді на ній є.

 

Над реставрацією працювали фахівці із Житомира та Києва, повідомив старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.

Встановили, що іконка виготовлена із мідного сплаву у техніці лиття. На лицевій стороні розміщене кольорове погрудне зображення Христа Еммануїла. З обох боків німбу вище плечей частково збереглися заглиблення літер монограми Христа ІС – ХС з короткими прямими титлами.

На тильній стороні іконки розміщено лінійне зображення шестикінцевого розквітлого хреста з трапецієподібними поглибленими завершеннями перекладин.

З основи хреста розходяться два ліроподібно вигнуті пагони зі спірально загнутими відростками. Такого типу хрест символізує вічне оновлення і безсмертя, пояснює Тарабукін.

"Дослідження зразка методом оптичної мікроскопії в ультрафіолетовому діапазоні та рентгенофлуоресцентного аналізу, вивчення іконографії зображень та пошуки аналогій сукупно дозволили зробити припущення, що іконку було виготовлено ювеліром південно-руського походження.

При її виготовлені майстер наслідував візантійські традиції емальєрної справи. Нагрудні іконки з розквітлим хрестом вважали євлогіями (благословенням) Гробу Господнього.

Появу іконки, відповідно до типологічних і стилістичних аналогій доктор історичних наук, заступник директора музею історії Десятинної церкви Єлизавета Архипова відносить до кінця ХІІ – першої половини ХІІІ ст.", - зазначив Тарабукін.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.