Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам’яті
Зеленський прибув до Польщі, де перебуватиме з дводенним офіційним візитом. Офіційна церемонія зустрічі пройшла у Президентському палаці у Варшаві у суботу, 31 серпня. Згодом президенти спілкувалися у форматі тет-а-тет, після чого виступили на спільній прес-конференції. Сьогодні запланована участь Президента України в заходах приурочених 80-й річниці початку Другої світової війни.
Як повідомляється на сайті Глави держави, Президент України Володимир Зеленський та Президент Польщі Анджей Дуда домовились оновити й перезавантажити двосторонню робочу групу з вирішення історичних питань, що працюватиме під патронатом обох глав держав. Про це Президент України повідомив під час прес-конференції у Варшаві.
"Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні, а польська сторона опоряджає українські місця пам'яті в Польщі. Запропонував Президенту Дуді спорудити на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення",– зазначив Глава Української держави.
Президент України підкреслив, що під час сьогоднішніх переговорів відверто обговорив з Президентом Польщі всю наявну історичну проблематику.
"Радий, що у наших відносинах немає жодних питань, які ми не змогли б вирішити шляхом діалогу та порозуміння. Чудово усвідомлюємо, що напружені відносини України та Польщі стали б для наших недругів прекрасним подарунком, а отже – ми не повинні цього робити.
Ми домовились оновити й перезавантажити двосторонню робочу групу, що працюватиме під патронатом обох президентів для того, щоб усі темні плями минулого не завадили нашими народам будувати спільне світле майбутнє", – сказав Володимир Зеленський.
Президент України подякував польському колезі за запрошення взяти участь у заходах з нагоди 80-ї річниці з початку Другої світової війни. Глава держави нагадав, що 1 вересня 1939 року польський народ став на захист своєї Вітчизни від німецьких загарбників, і пліч-о-пліч з ним стояли представники українського народу.
"За підрахунками істориків, у лавах польського війська воювали тисячі українців. Багато з них віддали життя в боротьбі з нацистами та стали жертвами комуністичної тоталітарної системи, зазнавши мученицької смерті в Катині, Мідному, Харкові. Ми завжди повинні пам'ятати про це, коли говоримо про міцні основи українсько-польської дружби і братерства", – зазначив Володимир Зеленський.
Зі свого боку Президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що обидві сторони хочуть нормалізації відносин у питанні історичної пам'яті.
"Дорога до цього є такою, щоб кожна людина, яка загинула, яку вбили, була вшанована, отримала своє ім'я та прізвище на табличці, щоб мала надмогильний пам'ятник", – зазначив він.
За його словами, для реалізації цього необхідні ексгумаційні роботи, і це питання є надзвичайно важливим для польського народу.
"Це вшанування найближчих. Це питання того, щоб людина знала, де своєму діду, прадіду чи батьку запалити свічку, схилити голову й помолитися. Щоб мати своє місце пам'яті", – констатував він.
Передісторія
Слід нагадати, що передувало цим подіям, як мінімум в останні 5 роки.
У неділю вранці, 9 жовтня 2016 року, невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.
Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.
Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року, і не польська сторона, а працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля", що діє при Львівській обласній раді.
26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії.
Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м за чергою актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.
Після зазначених подій, обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які були заблоковані з весни 2017 року, стало відновленням українських місць пам'яті на території Польщі.
Мораторій 2017 року, не стосувався ексгумаційних робіт. Тимчасово (до відновлення українських пам'яток – ред.) польській стороні було заборонено проведення нових пошукових робіт на українській території та встановлення пам'ятників та пам'ятних знаків без погодження із профільними українськими держустановами.
Про, що ж домовився Зеленський?
Згідно інформації поданої на сайті Президента України: "Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні, а польська сторона опоряджає українські місця пам'яті в Польщі" - відзначив Володимир Зеленський.
Що включає в себе це поняття "польська сторона опоряджає українські місця пам'яті в Польщі" насправді незрозуміло і невідомо.
Читайте також: Спільне минуле. Недотримання договорів Польщею дорого коштуватиме Україні
Чи будуть розслідувані акти вандалізму над українськими пам'ятками і чи винні будуть покарані?
Чи будуть відновлені пам'ятні місця українського народу на території Польщі, зокрема пам'ятник у селі Грушовичі, де водночас відбулася і наруга над українським державним символом – тризубом. (детальніше про події у Грушовичах читайте за посиланням).
Ці питання є досить важливими, бо були справедливою вимогою української сторони. Що ж значить президентське "польська сторона опоряджає українські місця пам'яті в Польщі" - поки невідомо.
Замість підсумків
Президент Зеленський і Дуда в політиці історичної пам'яті домовились про наступне:
- польська сторона, отримує дозвіл на поновлення пошуково-ексгуманцізаційних робіт;
- польська сторона зобов'язується впорядкувати українські місця пам'яті на території Польщі;
- заплановано утворити фактично нову, двохсторонню групу істориків, що діятиме під патронатом президентів з метою спільного дослідження польсько-українського минулого;
- планується спорудити "на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення".
"Історична правда" і надалі відслудковуватиме події, що стосуються складних питань між Польщею та Україною у сфері політики історичної пам'яті.
