Спецпроект

Обрано кращий архітектурний проєкт Меморіального центру Голокосту в Києві. ФОТО

6 вересня 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу обрало кращий проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC).

Про це йдеться на сайті Меморіального центру.

 
Фото: BYHMC

Його автором є команда архітектурного бюро Querkraft Architekten (Австрія) з ландшафтним архітектором Kieran Fraser Landscape Design (Австрія). Більшість членів журі підтримала переможця.

За їхнім проєктом у Києві розроблятимуть перший у Східній Європі меморіальний центр трагедії Голокосту, розташований саме на тому місці, де відбулися трагічні події в 1941-1943 роках.

Друге й третє місця посіли проєкти бюро Dorte Mandrup A/S (Данія) з ландшафтним архітектором Martha Schwartz (США) та merz merz (Німеччина) з ландшафтним архітектором TOPOTEK 1 (Німеччина) відповідно.

До п'ятірки фіналістів другого, завершального, етапу архітектурного конкурсу також увійшли роботи бюро Richter Musikowski (Німеччина) з ландшафтним архітектором FABULISM та Lysann Schmidt (Німеччина) та BURØ architects (Україна) з ландшафтним архітектором Ксенією Феофілактовою "V POLE DESIGN" (Україна).

Конкурс мав на меті віднайти знакове архітектурне рішення світового рівня, яке дасть змогу створити меморіал нового покоління. Майбутній Центр Голокосту стане водночас місцем пам'яті, музеєм і платформою для досліджень, публічних дискусій і рефлексії трагедії.

Він матиме виставкові простори для основної та змінної експозицій, освітній і дослідницький центри, простір для публічних заходів, приміщення для архіву та музейної колекції. Проєкт поєднає ландшафт Бабиного Яру і меморіальний парк із визначною архітектурою та унікальним досвідом відвідування.

 
Фото: BYHMC

Концепція проєкту-переможця побудована довкола сприйняття відвідувачів центру. Архітектурне рішення допомагає на фізичному рівні відчути небезпеку й безпросвітність, які оточили жертв Голокосту під час тих трагічних подій.

До основної експозиції, розташованої на 20 метрів нижче рівня землі, веде довгий, схожий на щілину, вхід. Його стіни врешті змикаються над відвідувачем.

Це аналогія, з одного боку, шляху жертв Бабиного Яру до місця загибелі, а з іншого — спершу непомітного, але невпинного сліпого занурення суспільства у темряву насилля. Після того як відвідувач проходить основною експозицією, він повільно повертається у сповнений світлом простір.

 
Фото: BYHMC

Цей демократичний простір є серцем меморіального центру та символізує майбутнє, що дає надію. Саме довкола нього розташовані приміщення для діалогу, досліджень і публічних заходів. Архітектурне рішення побудоване на контрасті між цими просторами темряви й світла.

З цим архітектурним рішенням команда проєкту працюватиме далі в рамках серії воркшопів із бюро-переможцем. Складність втілення концепції визначить, коли Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" відкриє свої двері першим відвідувачам.

 
Фото: BYHMC

Усього на конкурс надійшло 165 заявок від архітектурних бюро з 36 країн світу. Серед них були такі знамениті бюро як Eisenman Architects, Diller Scofidio + Renfro (США), Zaha Hadid Architects (Великобританія).

До слова, Eisenman Architects було автором Меморіалу вбитим євреям Європи у Берліні. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро.

Архітектурний конкурс на кращий проєкт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стартував 19 грудня 2018 року. Організатором виступила німецька компанія [phase eins]., яка також проводила конкурс на кращі проєкти меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Конкурс проходив у два етапи. Процедура базувалася на стандартах ЮНЕСКО для архітектурних конкурсів та правилах Міжнародної спілки архітекторів. Члени журі оцінювали проєкти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.