Спецпроект

Обрано кращий архітектурний проєкт Меморіального центру Голокосту в Києві. ФОТО

6 вересня 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу обрало кращий проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC).

Про це йдеться на сайті Меморіального центру.

 
Фото: BYHMC

Його автором є команда архітектурного бюро Querkraft Architekten (Австрія) з ландшафтним архітектором Kieran Fraser Landscape Design (Австрія). Більшість членів журі підтримала переможця.

За їхнім проєктом у Києві розроблятимуть перший у Східній Європі меморіальний центр трагедії Голокосту, розташований саме на тому місці, де відбулися трагічні події в 1941-1943 роках.

Друге й третє місця посіли проєкти бюро Dorte Mandrup A/S (Данія) з ландшафтним архітектором Martha Schwartz (США) та merz merz (Німеччина) з ландшафтним архітектором TOPOTEK 1 (Німеччина) відповідно.

До п'ятірки фіналістів другого, завершального, етапу архітектурного конкурсу також увійшли роботи бюро Richter Musikowski (Німеччина) з ландшафтним архітектором FABULISM та Lysann Schmidt (Німеччина) та BURØ architects (Україна) з ландшафтним архітектором Ксенією Феофілактовою "V POLE DESIGN" (Україна).

Конкурс мав на меті віднайти знакове архітектурне рішення світового рівня, яке дасть змогу створити меморіал нового покоління. Майбутній Центр Голокосту стане водночас місцем пам'яті, музеєм і платформою для досліджень, публічних дискусій і рефлексії трагедії.

Він матиме виставкові простори для основної та змінної експозицій, освітній і дослідницький центри, простір для публічних заходів, приміщення для архіву та музейної колекції. Проєкт поєднає ландшафт Бабиного Яру і меморіальний парк із визначною архітектурою та унікальним досвідом відвідування.

 
Фото: BYHMC

Концепція проєкту-переможця побудована довкола сприйняття відвідувачів центру. Архітектурне рішення допомагає на фізичному рівні відчути небезпеку й безпросвітність, які оточили жертв Голокосту під час тих трагічних подій.

До основної експозиції, розташованої на 20 метрів нижче рівня землі, веде довгий, схожий на щілину, вхід. Його стіни врешті змикаються над відвідувачем.

Це аналогія, з одного боку, шляху жертв Бабиного Яру до місця загибелі, а з іншого — спершу непомітного, але невпинного сліпого занурення суспільства у темряву насилля. Після того як відвідувач проходить основною експозицією, він повільно повертається у сповнений світлом простір.

 
Фото: BYHMC

Цей демократичний простір є серцем меморіального центру та символізує майбутнє, що дає надію. Саме довкола нього розташовані приміщення для діалогу, досліджень і публічних заходів. Архітектурне рішення побудоване на контрасті між цими просторами темряви й світла.

З цим архітектурним рішенням команда проєкту працюватиме далі в рамках серії воркшопів із бюро-переможцем. Складність втілення концепції визначить, коли Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" відкриє свої двері першим відвідувачам.

 
Фото: BYHMC

Усього на конкурс надійшло 165 заявок від архітектурних бюро з 36 країн світу. Серед них були такі знамениті бюро як Eisenman Architects, Diller Scofidio + Renfro (США), Zaha Hadid Architects (Великобританія).

До слова, Eisenman Architects було автором Меморіалу вбитим євреям Європи у Берліні. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро.

Архітектурний конкурс на кращий проєкт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стартував 19 грудня 2018 року. Організатором виступила німецька компанія [phase eins]., яка також проводила конкурс на кращі проєкти меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Конкурс проходив у два етапи. Процедура базувалася на стандартах ЮНЕСКО для архітектурних конкурсів та правилах Міжнародної спілки архітекторів. Члени журі оцінювали проєкти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.