Державний архів Рівненщини отримав грант від Українського культурного фонду

Кошти підуть на реалізацію проєкту «Модерний архів».

Ініціатива спрямована на поліпшення доступу до архівної інформації запитувачів – дослідників, заявників, викладачів, студентів, людей з інвалідністю. Окрім того, проєкт допоможе покращити зберігання документів Національного архівного фонду, повідомляє видання "ВСЕ" із посиланням на Рівненську ОДА.

 
Фото ілюстративне

"Реалізація програми передбачає оцифровування документальної інформації, модернізацію читальної зали, удосконалення вебсайту, майстер-класи з пошуку архівної інформації "Вивчаймо історію роду разом" тощо.

Зокрема, у рамках проєкту передбачено оцифрувати півтисячі одиниць зберігання або 5 тисяч аркушів документів за 1781-1939 роки", - розповідає директор архіву Олег Дзецько.

Передусім оцифрованими будуть найбільш запитувані на сьогодні документи, в яких міститься генеалогічна інформація – ревізькі казки, метричні книги, сповідні відомості.

В свою чергу начальниця одного із підрозділів архіву Людмила Леонова розповіла про перетворення, що чекають на читальну залу установи:

"Тут створять місця для роботи дослідників, встановлять екран та проектор для демонстрації виставок та оглядів документів, проведення майстер-класів з пошуку архівної інформації та навчань з архівної справи і діловодства".

Вебсайт архіву передбачається створити на новій платформі, а це сприятиме його більшій функціональності та доступності роботи з документами для людей незалежно від місця проживання.

За час проєкту фахівці архіву проведуть чотири майстер-класи з пошуку архівної інформації.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці