Іn Memoriam. Науковець Альберт Разін здійснив самоспалення в російській Удмуртії через мову

У вівторок, 10 вересня, в Іжевську (Удмуртія, Росія) директор Інституту людини УдГУ Альберт Разін облився бензином і влаштував акт самоспалення перед будівлею місцевої Державної ради.

Про повідомляє видання "Тексти" із посиланням на "Новинарню".

 

Як повідомляють російські надзвичайники, Разін тримав у руках плакат з цитатою дагестанського поета Расула Гамзатова: "І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти".

Альберт Разін отримав опіки 100% тіла, був госпіталізований у важкому стані. Через декілька годин чоловік помер у лікарні.

 

Альберту Разіну влітку цього року виповнилося 79 років. Відомо, що він вимагав від місцевої влади ухвалення рішень та заходів для збереження удмуртської мови, домагався, щоби цю мову діти вчили в школі.

Удмуртською у низці регіонів Росії розмовляють понад 324 тисяч осіб, існує загроза зникнення цієї мови.

Саме в такий спосіб, протестуючи проти русифікації, в ніч на 21 січня 1978 року, в день Злуки, здійснив самоспалення Олекса Гірник.
Про самоспалення Олекси Гірника на Тарасовій горі в січні 1978-го читайте за посиланням.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.