In memoriam. Помер радянський дисидент і правозахисник Михайло Хейфец

Сьогодні в Єрусалимі у віці 85 років помер Михайло Хейфец (1934-2019) – відомий радянський правозахисник, дисидент, історик і письменник.

Про це повідомляє видання "День" із посиланням на Facebook президента Асоціації Європейських Журналістів Артура Рудзицького.

 
Фото: svoboda.org

Михайло Хейфец народився 18 січня 1934 року у Ленінграді.

У 1974 році заарештований і засуджений за 70 статтею КК РРФСР ( "антирадянська агітація і пропаганда") на 4 роки позбавлення волі і 2 роки заслання за написання передмови до самвидавчого зібрання творів Йосипа Бродського (так званої "марамзінскої збірки"), а також за виготовлення в 1969 році і "зберігання з метою розповсюдження" двох примірників есе А. Амальріка "Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?" та ознайомлення в 1971-1974 роках з цим есе трьох осіб, зберігання і конспектування книги Фенсонда "Смоленськ за радянської влади".

Свідком у цій справі проходив в тому числі Борис Стругацький. (Згодом, під впливом цих подій, М. Хейфец послужив прототипом Ізі Кацмана в романі Аркадія і Бориса Стругацьких "Град приречений").

У роки ув'язнення написав, переправив "за дріт" і випустив в Парижі три книги публіцистики, документальної прози та інтерв'ю ( "Місце і час", "Русское поле", "Подорож з Дубровлаг в Єрмак"). Після звільнення із заслання в 1980 році виїхав до Ізраїлю.

З 1982 по 1990 рік – науковий співробітник Центру з вивчення та документації східноєвропейського єврейства при Єрусалимському університеті. Паралельно написав і видав сім книг .

З 1990 по 1998 рік – співробітник (колумніст і оглядач з питань бізнесу і культури) ізраїльської газети "Вести".

У 2000 році вийшло його тритомне "Вибране" в Харкові (видавництво "Фоліо") і нове дослідження - "Суд над Ісусом. Єврейські версії і гіпотези ", видано в Москві (видавництво "Даат-Знання").

У 2003 році там же вийшла книга про філософа і теоретика історії Ханне Арендт - "Ханна Арендт судить XX століття". Здана в друк друга книга про філософію Ханни Арендт - "Умови, на яких людині дано життя на Землі".

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.