In memoriam. Помер відомий кримськотатарський науковець Валерій Возгрин

На 81 році життя у Санкт-Петербурзі помер Валерій Возгрин.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook Рефат Чубаров.

 
Валерій Возгрин

"Надійшла сумна звістка з Санкт-Петербургу: на 81 році життя помер Валерій Євгенійович Возгрин, делегат Курултаю кримськотатарського народу II скликання (червень 1991 – червень 1996), доктор історичних наук, професор кафедри нового і новітнього часу Інституту історії Санкт-Петербурзького університету, директор науково-дослідного центру "Меншіковскій інститут", член Датської королівської Академії наук, автор фундаментальних досліджень з історії кримськотатарського народу" йдеться у повідомленні.

Валерій Возгрин – автор 187 наукових праць з історії нової дипломатії, історії Росії, Європи, Скандинавських країн, Гренландії. Вони видані в Росії, Україні, Данії, Норвегії, Німеччині, Естонії, Фінляндії, Туреччини, Італії.

Він народився у 1939 році в Сімферополі, з часом став спочатку моряком, а ротім істориком і переїхав в Санкт-Петербург. Він все своє життя зберігав відданість і любов до Криму.

У 1992 р. Возгрин видав свою книгу "Історичні долі кримських татар", в 1994 р.  "Імперія і Крим – довгий шлях до геноциду".

А над першою всеосяжною працею про історію кримськотатарського народу  "Історією кримських татар" в 4 томах, що була видана у 2013 р., він працював більше 20 років.

Валерій Євгенович і після смерті не хотів розлучатися з Кримом. Він заповів віддати половину свого праху кримській землі, іншу – поховати в Санкт-Петербурзі.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.