Прощання із соціологинею Іриною Бекешкіною

Поховання Ірини Бекешкіної, відомої соціологині, директорки Фонду «Демократичні ініціативи», старшої наукової співробітниці Інституту соціології НАН України Ірини, відбудеться у вівторок, 24 березня, о 12:00 на Байковому цвинтарі (вул. Байкова, 16, Київський крематорій, зал «Великий» («Ракушка»).

Про це йдеться на сторінці Фонду.

 

У зв'язку з карантинними заходами, близькі та рідні не організовуватимуть масового, публічного прощання.

Всім, хто хоче віддати шану видатній українці, просять висловлювати свої співчуття у стрічці прощання на нашій сторінці Фонду у Facebook, під матеріалом, який буде розміщено завтра з початком церемонії поховання, о 12:00, та надсилати квіти за адресою: вул. Байкова, 16 до 12:00.

Прохання ритуальної служби – не надсилати вінків, а тільки корзини з живих квітів.

Фонд звертається до всіх, хто все ж хоче прийти і попрощатися з Іриною Бекешкіною, "будьте обережні, не наражайте на небезпеку занедужати себе і своїх рідних. Бережімо себе!"

"Заходи зі вшанування пам'яті Ірини Бекешкіної ми обов'язково проведемо по закінченні карантину" - йдеться у повідомленні Фонду.


Контактні особи: Юрій Горбань – 0503117181, Світлана Барбелюк – 0504463859.


Нагадуємо, що 21 березня у віці 68 років померла відома українська соціологиня Ірина Бекешкіна, громадська діячка, експертка, спеціалістка в галузі політичної та електоральної соціології.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.