Прощання із соціологинею Іриною Бекешкіною

Поховання Ірини Бекешкіної, відомої соціологині, директорки Фонду «Демократичні ініціативи», старшої наукової співробітниці Інституту соціології НАН України Ірини, відбудеться у вівторок, 24 березня, о 12:00 на Байковому цвинтарі (вул. Байкова, 16, Київський крематорій, зал «Великий» («Ракушка»).

Про це йдеться на сторінці Фонду.

 

У зв'язку з карантинними заходами, близькі та рідні не організовуватимуть масового, публічного прощання.

Всім, хто хоче віддати шану видатній українці, просять висловлювати свої співчуття у стрічці прощання на нашій сторінці Фонду у Facebook, під матеріалом, який буде розміщено завтра з початком церемонії поховання, о 12:00, та надсилати квіти за адресою: вул. Байкова, 16 до 12:00.

Прохання ритуальної служби – не надсилати вінків, а тільки корзини з живих квітів.

Фонд звертається до всіх, хто все ж хоче прийти і попрощатися з Іриною Бекешкіною, "будьте обережні, не наражайте на небезпеку занедужати себе і своїх рідних. Бережімо себе!"

"Заходи зі вшанування пам'яті Ірини Бекешкіної ми обов'язково проведемо по закінченні карантину" - йдеться у повідомленні Фонду.


Контактні особи: Юрій Горбань – 0503117181, Світлана Барбелюк – 0504463859.


Нагадуємо, що 21 березня у віці 68 років померла відома українська соціологиня Ірина Бекешкіна, громадська діячка, експертка, спеціалістка в галузі політичної та електоральної соціології.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.