Хто такі удмурти та де та Удмуртія? Пам’яті Альберта Разіна

Хоча я вже 12 років не займаюся фіно-угорською тематикою, коротко нагадаю хто такі удмурти та де та Удмуртія. У зв'язку з трагічною подією – директор Інституту людини Удмуртського університету Альберт Разін облився бензином і влаштував акт самоспалення на знак протесту проти московщення Удмуртської нації.

Альберт Разін
Альберт Разін

Отже:

*Удмуртія – фіно-угорська країна на північному сході Європи;

*Удмуртія мала національну піктографічну писемність (пуси) з І тисячоліття після Р.Х. та власну традиційну релігію (УТР або інмаризм), яка дожила до ХХ століття, а в ХХІ розвивався нео-інмаризм у релігійних громадах Удмурт Вöсь (один із лідерів – Альберт Разін);

*Удмуртія входила до складу Біармії, а з ХІ століття – до Волзької Булгарії, але іслам не прийняла;

*окупована Московією в XVI столітті в результаті серії воєн із Казанською державою;

*відновлена держава Удмуртія 1610 в конфедерації з Великою Комі, втратила державність 1638;

*після Другої війни з Московією 1773-1775 піддано першій християнизації;

*першу модерну абетку удмуртської мови уклав у 18 ст. український просвітитель із Лохвиці митрополит Веніямін Пуцек-Григорович;

митрополит Веніямін Пуцек-Григорович
митрополит Веніямін Пуцек-Григорович

*національний епос "Dorvyžy", упорядкований Худяковим у 1920-их роках; 

*класик удмуртської літератури Кузебай Ґерд убитий в урочищі Сандармох разом із Миколою Зеровим, Лесем Курбасом і Валеріяном Підмогильним;

*Мултанська справа про людське жертвоприношення удмуртів була спростована Володимиром Короленком;

*Удмуртія – батьківщина новітньої модифікації автомату Шмайсер (Калашніков);

*удмурти – народ із найбільшим відсотком рудоволосих людей у світі (більше ніж шотландці);

*удмурти мають найрозвиненішу літературну мову з-поміж фіно-пермських;

*Угорщина видала найбільшу в світі антологію удмуртської літератури у 2 томах;

*удмуртська мова має статус державної в Удмуртській Республіці;

Мапа Удмутрітї
Мапа Удмутрітї

*в Україні згідно перепису 1989 року проживало понад 5,000 удмуртів;

*на 1926 рік 95% удмуртів володіли рідною мовою, тоді як 1989 лише 68%, а у віковій категорії від 7 до 17 років – лише половина;

*РФ послідовно дискримінує удмуртську мову, перешкоджаючи створенню повного циклу середньої освіти удмуртською (викладають лише як предмет), а з 2019 року Удмуртську мову виключено з переліку обов'язкових предметів УР;

*Іжкар (Іжевськ) є центром московського шовінізму в Удмуртії, де навіть спроби запровадити оголошення зупинок громадського транспорту удмуртською мовою зазнало атак з боку московитів;

*в містах Удмуртії плекається нетерпимість до публічного використання удмуртської мови, її носії зазнають багатоаспектних принижень та обмежень;

*спроби публічно протестувати проти політики московщення наштовхуються на терор спецслужб і агресивної московської громади.

Олексій Мустафін: Негус власною волею. Бурхливе життя Теводроса II

Коли у квітні 1868 року британські вояки здобули штурмом гірську фортецю Мекдела – резиденцію ефіопського негуса (або ж імператора) Теводроса II, вони знайшли володаря вже мертвим. І кинулися розривати його одяг на сувеніри. Зупинив ганебне видовище командувач Роберт Нейпір. Який наказав приставити до тіла надійну охорону. Поховали Теводроса II з повагою до його імператорського статусу.

Олександр Алфьоров: Фонтан замість пам'яті

Місце, де влада Києва бачить фонтан – це центр Столиці, це серце України. Відповідальність тут – неймовірна. Кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію! А не затикане нейтральністю, яка в сучасних умовах дорівнює безвідповідальності та, насправді, потуранню окупанту, який дуже прагне от цієї мовчазної та сірої України.

Олексій Мустафін: Пророк на ім'я Мані. Примхлива доля засновника "світової єресі"

9 квітня 243 року перський цар Шапур I – той самий, якому згодом вдалося вперше взяти в полон римського імператора, – прийняв у своєму палаці та вислухав мандрівного проповідника Сураїка, сина Фартака. Той познайомив володаря із своїм вченням – основи якого, за його власними словами, відкрив йому сам янгол божий. Цар був настільки вражений розповіддю, що видав Сураїку охоронну грамоту і дозволив вільно проповідувати в своїх володіннях.

Ярослав Пронюткін: Символічне місце пам’яті: кенотафи як традиція, державна практика і механізм вшанування на Національному військовому меморіальному кладовищі

У традиції українського війська від княжої доби до козацького періоду існували різні форми символічного вшанування загиблих, зокрема встановлення хрестів, курганів пам'яті, пам'ятних знаків на місцях боїв або в рідних громадах. Саме ця традиція сьогодні отримує сучасне державне втілення у формі кенотафів – символічних місць пам'яті для тих Захисників і Захисниць України, чиї тіла не були повернуті, або місце поховання яких залишається невідомим.