У Львові відкрилась виставка присвячена 75-річниці депортації українців з Закерзоння. ФОТО

10 вересня, відбулось відкриття виставки ʺВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя і Західної Бойківщиниʺ.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 

В історії України є чимало кривавих сторінок, документи й свідчення про які довгий час були засекречені спецслужбами злочинного комуністичного режиму СРСР.

Однією з таких є масова депортація українців з рідних земель у 1944-1951 роках. Вигнавши з домівок 700 тисяч українців, було знищено цілий пласт української культури.

Над цим виставковим проектом працювало чимало науковців та істориків, які поставили за мету розкрити сучасним українцям історію їхніх побратимів з ХХ століття, й розповісти, через що тим довелось пройти.

 
Фото: Дивись.Інфо

Виставка складається із 18 банерних стендів, на яких зображені фотографії, документи, карти й діаграми, що допомагають краще зрозуміти передумови, хід та наслідки депортацій українців з територій Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя і Західної Бойківщини.

ʺНам важливо було відвідати цю виставку, бо вона стосується історії нашої родини. Тут, на цих стендах, показані дуже цікаві документи. Такі, що навіть наша прабабуся не мала на руках. Можливо, й не знала про їх існування.

Я прийшла з сином, аби він краще познайомився зі своїм корінням: звідки він, хто і куди ми йдемо, – розповіла одна з відвідувачів пані Олена. – У наших школах тепер бояться зайвий раз розповісти щось таке, бояться теж вдягнути й вишиванку. Знову починаються непевні часиʺ.

 
Фото: Дивись.Інфо

На виставку завітав й директор львівського музею Івана Франка Богдан Тихолоз.

ʺМи сюди прийшли гуртом — усі "мешканці" ʺДомом Франкаʺ. Маємо таку традицію разом відвідувати мистецькі події, цікавимось тим, що творять наші колеги, підтримуємо їх, переймаємо досвід. А після спільних відвідин якоїсь події – обговорюємо її колективноʺ, – розповів Богдан Тихолоз і додав:

ʺБанерна виставка – досить складний і своєрідний жанр. Ми розуміємо, що за нею стоїть велика праця науковців. Бачимо багато цікавої та почасти вперше введеної в науковий обіг інформації щодо українських переселенців. Водночас, є й цінна візуальна компонента – світлини, фотокопії документівʺ.

 
Фото: Дивись.Інфо

Як каже Богдан Тихолоз, дуже важливо, що виставка подає цю трагедію не лише з позиції жертви, але й — господаря, який змушений втрачати Батьківщину, і намагається творити нову.

ʺДуже важливо, щоб ми своє коріння пам'ятали. Розуміли, якою великою є наша країна, якою тяжкою ціною народжувалась нація та якою кривавою була історія на цьому шляху. Враховуючи це, ми повинні цінувати своє життя та нехзалежністьʺ, – додає він.

 
Фото: Дивись.Інфо

Проект є спільним напрацюванням Українського інституту національної пам'яті в співпраці з Інституту народознавства НАНУ, Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАНУ, Інституту історії української церкви Українського католицького університету, Історико-краєзнавчого музею м. Винники та Світової федерації лемківських організацій.

Виставка проходить на третьому поверсі Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, що за адресою проспект Свободи, 15 і триватиме до 30 вересня.

Постріл у самого себе. Містерія Миколи Хвильового

Запросив до себе друзів – Олеся Досвітнього й Миколу Куліша. І, сказавши, що зараз покаже, як у сьогоднішніх умовах має творити пролетарський письменник, вийшов у свою кімнату. Пролунав постріл. Це сталося 13 травня 1933 року.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.