У Львові відкрилась виставка присвячена 75-річниці депортації українців з Закерзоння. ФОТО

10 вересня, відбулось відкриття виставки ʺВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя і Західної Бойківщиниʺ.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 

В історії України є чимало кривавих сторінок, документи й свідчення про які довгий час були засекречені спецслужбами злочинного комуністичного режиму СРСР.

Однією з таких є масова депортація українців з рідних земель у 1944-1951 роках. Вигнавши з домівок 700 тисяч українців, було знищено цілий пласт української культури.

Над цим виставковим проектом працювало чимало науковців та істориків, які поставили за мету розкрити сучасним українцям історію їхніх побратимів з ХХ століття, й розповісти, через що тим довелось пройти.

 
Фото: Дивись.Інфо

Виставка складається із 18 банерних стендів, на яких зображені фотографії, документи, карти й діаграми, що допомагають краще зрозуміти передумови, хід та наслідки депортацій українців з територій Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя і Західної Бойківщини.

ʺНам важливо було відвідати цю виставку, бо вона стосується історії нашої родини. Тут, на цих стендах, показані дуже цікаві документи. Такі, що навіть наша прабабуся не мала на руках. Можливо, й не знала про їх існування.

Я прийшла з сином, аби він краще познайомився зі своїм корінням: звідки він, хто і куди ми йдемо, – розповіла одна з відвідувачів пані Олена. – У наших школах тепер бояться зайвий раз розповісти щось таке, бояться теж вдягнути й вишиванку. Знову починаються непевні часиʺ.

 
Фото: Дивись.Інфо

На виставку завітав й директор львівського музею Івана Франка Богдан Тихолоз.

ʺМи сюди прийшли гуртом — усі "мешканці" ʺДомом Франкаʺ. Маємо таку традицію разом відвідувати мистецькі події, цікавимось тим, що творять наші колеги, підтримуємо їх, переймаємо досвід. А після спільних відвідин якоїсь події – обговорюємо її колективноʺ, – розповів Богдан Тихолоз і додав:

ʺБанерна виставка – досить складний і своєрідний жанр. Ми розуміємо, що за нею стоїть велика праця науковців. Бачимо багато цікавої та почасти вперше введеної в науковий обіг інформації щодо українських переселенців. Водночас, є й цінна візуальна компонента – світлини, фотокопії документівʺ.

 
Фото: Дивись.Інфо

Як каже Богдан Тихолоз, дуже важливо, що виставка подає цю трагедію не лише з позиції жертви, але й — господаря, який змушений втрачати Батьківщину, і намагається творити нову.

ʺДуже важливо, щоб ми своє коріння пам'ятали. Розуміли, якою великою є наша країна, якою тяжкою ціною народжувалась нація та якою кривавою була історія на цьому шляху. Враховуючи це, ми повинні цінувати своє життя та нехзалежністьʺ, – додає він.

 
Фото: Дивись.Інфо

Проект є спільним напрацюванням Українського інституту національної пам'яті в співпраці з Інституту народознавства НАНУ, Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАНУ, Інституту історії української церкви Українського католицького університету, Історико-краєзнавчого музею м. Винники та Світової федерації лемківських організацій.

Виставка проходить на третьому поверсі Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, що за адресою проспект Свободи, 15 і триватиме до 30 вересня.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.