В'ятровича проводжали квітами та оплесками

Акція, на якій люди дякували вже колишньому голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу, відбулася у Києві 18 вересня ввечері

До будівлі УІНП на вулиці Липській прийшли близько 150 людей. В'ятровичу аплодували, дякували та подарували букет квітів.

Екс-очільник Інституту поспілкувався зі ЗМІ та однодумцями.

 
історична правда

За словами В'ятровича, він продовжить займаися своєю справою - просто в іншому форматі.

"Я нікуди не зникаю і всім тим, хто сьогодні святкує "кінець Українського інституту національної пам'яті", відповім словами Арії Старк: not today", - додав він.

Колишній посадовець наголосив, що сподівається на продовження того ж курсу в роботі УІНП вже за нового керівництва, і підкреслив: прем'єр-міністр Олексій Гончарук запевнив його у цьому ж.

На питання журналістів щодо можливого зв'язку свого звільнення та нещодавньої зустрічі президентів України та Польщі В'ятрович відповів, що такого зв'язку не бачить - принаймні в публічній площині на це нічого не вказувало.

Нагадаємо, що 18 вересня стало відомо, що Кабінет міністрів звільнив очільника Українського інституту національної пам'яті. На цій посаді Володимир В'ятрович перебував із 2014 року. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук публічно подякував йому за роботу.

Довідка. Арія Старк - персонаж серії фентезійних романів "Пісня Льоду й Полум'я" та серіалу "Гра престолів".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.