Біля узбережжя США знайшли корабель Джеймса Кука?

Археологи з Rhode Island Marine Archaeology Project припускають, що дерев’яні уламки, які вони знайшли біля узбережжя американського штату Род Айленд, належать кораблю знаменитого капітана Кука.

Про це повідомляє НВ із посиланням на The History Blog.

Джеймс Кук командував цим кораблем під час першої експедиції в Тихий океан (1768−1771 рр.).

 
"Індевор" біля берегів Нової Голландії
Самуел Аткінс, 1794

У той час як капітан судна одразу ж став знаменитістю після свого повернення, "Індевор" працював спочатку на Фолклендських островах, а потім, після продажу приватним власником  в якості транспорту для британських солдатів і тюремного корабля під час війни за незалежність США.

Лише через сім років після повернення з епічної тихоокеанської подорожі, "Індевор" був затоплений англійцями.

 
Фрагмент карти 1893 року із маршрутом подорожі корабля "Індевор" у 1769-70 роках

Розкопки на місці аварії корабля виявили фрагменти такелажу, дерева, шкіри, текстилю, скла, кераміки, вугілля, баластних каменів і гармат.

Команда дайверів змогла вивчити частини конструкції корабля. На їх думку, цих даних достатню для підтвердження того, що дерев'яні будівельні матеріали схожі за розміром і розташуванням з тими, про які відомо, що вони використовувалися на "Індеворі".

 
"Індевор" під час ремонту після пошкоджень на Великому Бар'єрному рифі у 1770 році
Йоганн Фріцш, 1786

Головний дослідник Кеті Аббасс з Проекту морської археології Род-Айленда (RIMAP) сказала, що позитивна ідентифікація корабля, ймовірно, буде залежати від кількох речей, а не від однієї археологічної знахідки.

"Ми не думаємо, що знайдемо щось з написом "Капітан Кук спав тут" — це малоймовірно.

 
Капітан Джеймс Кук
Натаніел денс-холланд, 1775

Але якщо ми знайдемо щось менше, що узгоджується з тим, як використовували корабель — як транспорт і як тюремний корабель у Ньюпорті, то ми знатимемо, що отримали "Індевор", — сказала Аббасс.

Аббасс сказала, що археологи зосередилися на вивченні уламків дерев'яного корпусу і слідів його пізнішого використання в надії підтвердити, що знайдений клорабль і є "Індевор" Кука.

 

Вчені змоделювали дерев'яні частини корабля Індевор

RIMAP

"Ми можемо бути схвильовані тим фактом, що все виглядає багатообіцяюче, але ми ще не говоримо, що це точно Індевор, просто дуже ймовірно, що це може бути саме цей корабель", — пояснила вона.

Корабель "Індевор" був збудований у 1764 році, у доках приморського містечка Уітбі для перевезення вугілля та називався "Граф Пемброк".

Корабель належав до розряду "кет-Білт" — судів з прямим широким носом. У документах першого плавання Джеймса Кука "Індевор" незмінно називають барком.

Існувало кілька версій долі барка після навколосвітньої подорожі. За однією парусник закінчив свої дні на Темзі. Згідно з іншою версією, корабель після кругосвітнього плавання продали французу-торговцю, який перейменував його на La Liberte. Француз, в свою чергу, переправив його в Північну Америку, щоб використовувати як китобійне судно.

Третя версія, про корабель-тюрму, судячи з усього є правдивою.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.