У Луцьку горіла старовинна будівля колишнього монастиря. ФОТО

Пожежа в будівлі Луцького гарнізонного військового госпіталя сталася в ніч на 20 вересня

Про це повідомляє прес-служба ДСНС.

Горів дах госпіталю, вогонь охопив площу 500 квадратних метрів. Пацієнти були евакуйовані, постраждалих немає. О 5-й ранку пожежу ліквідували. 

Як уточнюють "Волинські новини", вогонь повністю знищив дах і частину верхнього поверху.

 
Пожежа, фото з висоти
volynnews

Будівля на вулиці Сенаторки Левчанівської є пам'яткрю архітектури національного значення.

 
дснс

Раніше тут був розташований монастир тринітаріїв - католицького чернечого ордену. Бароковий комплекс, який складався з костелу та власне монастиря, спорудили у 1720-х роках - за часів Речі Посполитої. У XIX столітті, коли Волинь належала Російській імперії, тринітарський монастир був ліквідований. Костел розібрали, а монастирську будівлю передали суду. 

 
Будівля монастиря до пожежі
kotys olexandr, wikipedia

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.