АНОНС: Відкриття виставки до 100-річчя Книжкової палати України

У Києві відбудеться урочисте відкриття виставки "Друковані видання періоду визвольних змагань українського народу (1917–1921 рр.)" з нагоди 100-літнього ювілею від заснування Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова".

Про це повідомляє Національний музей літератури України.

 

На виставці представлені книги, періодичні і продовжувані видання (газети, журнали), аркушева продукція (листівки, відозви, гасла тощо), образотворчі видання (плакати) того періоду.

Відвідувачі матимуть нагоду ознайомитися з вітчизняною друкованою продукцією різного спрямування, а саме: суспільно-політичними виданнями, урядовими документами, науковими працями, підручниками, посібниками, словниками, художньою літературою тощо.

Експоновано раритетні видання столітньої давнини, серед яких праці видатних громадських і культурних діячів України Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Івана Огієнка та інших.

Частину книжкової експозиції становлять різноманітні урядові документи (універсали Української Центральної Ради, Директорії, закони і розпорядження Генерального Секретаріату, Ради Народних Міністрів тощо) та суспільно-політична література (програми українських партій, агітаційно-пропагандистські видання, брошури з окремих питань громадського життя та ін.).

До уваги відвідувачів підготовлено велику добірку аркушевих видань та плакатів – листівки, відозви, гасла, за допомогою яких теренами України швидко поширювалася інформація щодо пересування військ, встановлення нової влади, проголошення законів, наказів тощо.

Ці видання віддзеркалюють діяльність національних органів влади (УНР, ЗУНР, Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії) та органів радянської влади, розкривають особливості білогвардійського руху в Україні.

Час: 25 вересня, середа, 14:00

Місце: Національний музей літератури України, вул. Богдана Хмельницького, 11

Виставка триватиме з 18 вересня до 18 жовтня 2019 р.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.