Антропологи відтворили обличчя жінки, яка жила 7,5 тис. років тому. ФОТО

Вчені антропологи відтворили обличчя жінки, яка жила 7,5 тис. років тому. Череп жінки, яка померла у віці від 30 до 40 років близько 5400 до Р.Х., археологи виявили в печерному похованні недалеко від мису Європа на Гібралтарі у 1996 році.

Череп зберігався в запасниках Національного музею Гібралтару до того часу, поки вчені не вирішили досліджувати знахідку за допомогою сучасних технологій, повідомляє Гал-Інфо із посиланням на видання Вокруг Света.

 

Генетики змогли виокремити з черепа ДНК, яке підтвердило припущення, що череп належав жінці. Також стало відомо, що вона була темноволоса і мала темні очі.

 

"Що цікаво, коли ми подивилися на її предків, то 10% генів були місцевими, але 90% її генів були з Анатолії (сучасна Туреччина)", - розповів Клайв Фінлейсон з Національного музею Гібралтару.

 

Експерти вирішили дати ім'я жінці, назвавши її Кальпією. Потім скульптори приступили до реконструкції її обличчя, щоб відновити образ першого відомого гібралтарця.

 

Проблема полягала в тому, що череп був сильно деформований після поховання, тому для відновлення вигляду потрібно змінити відскановану копію черепа. Заповнивши втрачені частини, експерти змогли зрозуміти, як виглядала жінка.

Загалом реконструкція зайняла шість місяців. Для створення скульптури використовували справжнє людське волосся.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.