Антропологи відтворили обличчя жінки, яка жила 7,5 тис. років тому. ФОТО

Вчені антропологи відтворили обличчя жінки, яка жила 7,5 тис. років тому. Череп жінки, яка померла у віці від 30 до 40 років близько 5400 до Р.Х., археологи виявили в печерному похованні недалеко від мису Європа на Гібралтарі у 1996 році.

Череп зберігався в запасниках Національного музею Гібралтару до того часу, поки вчені не вирішили досліджувати знахідку за допомогою сучасних технологій, повідомляє Гал-Інфо із посиланням на видання Вокруг Света.

 

Генетики змогли виокремити з черепа ДНК, яке підтвердило припущення, що череп належав жінці. Також стало відомо, що вона була темноволоса і мала темні очі.

 

"Що цікаво, коли ми подивилися на її предків, то 10% генів були місцевими, але 90% її генів були з Анатолії (сучасна Туреччина)", - розповів Клайв Фінлейсон з Національного музею Гібралтару.

 

Експерти вирішили дати ім'я жінці, назвавши її Кальпією. Потім скульптори приступили до реконструкції її обличчя, щоб відновити образ першого відомого гібралтарця.

 

Проблема полягала в тому, що череп був сильно деформований після поховання, тому для відновлення вигляду потрібно змінити відскановану копію черепа. Заповнивши втрачені частини, експерти змогли зрозуміти, як виглядала жінка.

Загалом реконструкція зайняла шість місяців. Для створення скульптури використовували справжнє людське волосся.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.