Делегацію ЄП в комітеті Україна-ЄС очолив скандальний ексголова МЗС Польщі

Депутат Європейського парламенту від групи "Європейських консерваторів і реформістів" (ECR), ексміністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський став головою делегації в Комітет асоціації Україна-ЄС.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Вітольд Ващиковський
Вітольд Ващиковський
Фото: wiadomosci.onet.pl

Вибори відбулися в четвер у Європейському парламенті в рамках першого засідання делегації ЄП у Комітеті асоціації.

Крім того, віцепрезидентами були обрані представник групи "Зелених" з Німеччини Віола вон Крамон-Таубадель і представник ECR, президент Румунії з 2004 по 2014 роки Траян Басеску.

Ващиковський заявив, що метою його діяльності на цій позиції буде "наблизити Україну якомога ближче до Європейського Союзу, НАТО, щоб вона стала більш демократичною, незалежною".

"Ви можете розраховувати на нашу допомогу. Ми тут для того, щоб вам допомогти, розділити з вами наш досвід, ми можемо вам допомогти знайти мирне вирішення конфлікту, розпочатого Росією.

Ми сподіваємося, що швидше раніше, ніж пізніше, Крим і Донбас повернуться Україні. У цьому питанні ви можете на нас розраховувати", - запевнив він.

Європейська частина Комітету Асоціації Україна-ЄС нині очікує створення відповідної делегації від парламенту України, після чого відбудеться перше спільне засідання, або в Брюсселі, або в Києві.

Загалом делегація складається з 32 депутатів. До її складу також увійшов колишній президент Європейського парламенту (2009- 2012 роки) і колишній прем'єр-міністр Польщі періоду 1997-2001 років Єжи Бузек, два колишніх прем'єр-міністра: Андріус Кубілюс (ECR, прем'єр-міністр Литви з 1999 по 2000 і в період з 2008 по 2012 рік) та Лешек Міллер (соціаліст, прем'єр-міністр Польщі в період з 2001 по 2004).

Членом делегації також стала представник ECR Сандра Калнієте (яка з 2002 по 2004 обіймала посаду міністра закордонних справ Латвії, а з 2004 по 2009 була європейським комісаром з питань сільського господарства і рибальства), та представниця групи Соціалістів Клара Добрев з Угорщини, яка є віцепрезидентом Європейського парламенту.

Як повідомлялося раніше, під час офіційного візиту до Львова 4-5 листопада 2018 року міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в'їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?