АНОНС: У Києві пройде Фестиваль живих історій

Фестиваль живих історій збирає та об'єднує людей, ініціативи та інституції, які працюють із культурною спадщиною, вивченням історії та культурою пам’ятті. Фестиваль стане спільним простором для різних форматів відповідального осмислення історії, представлення наявних культурних та освітніх практик.

"Ми спільно шукатимемо інклюзивні та поліфонійні бачення минулого та створимо сприятливий простір для його осмислення і розуміння", повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Фестиваль пропонуватиме учасникам та учасницям шукати відповіді на такі запитання:

* Чи існує альтернатива поширеним нині в Україні наративам пам'яті?

* Як українські суспільство та влада можуть створювати інклюзивні та партисипативні простори пам'яті?

* Якою може бути державна історична політика сучасної України?

* Яка роль культури та мистецтва в процесі творення наративів пам'яті?

В рамках фестивалю працюватимуть наступні напрями:

* Історія для дітей

* Простір пам'яті: сучасна українська документалістика

* Практичні та навчальні майстер-класи

* Сучасний документальний театр

* Живі історії в медіа та літературі

В програмі фестивалю:

* Екскурсії та квести в місті — Побачення з містом: дослідницькі прогулянки

* Майстерня минулого: практичні майстеркласи

* Кімната дослідниці(ка): виставка публічноісторичних проєктів

* Жива лабораторія публічноісторичних ініціатив

* Мережування для державних та недержавних бібліотек, архівів та музеїв Печа-Куча-Тека

* Простір для спілкування та вечірні нетворкінгові сесії

* Музична програма від ІНШІ на Фестивалі живих історій з локальною молодою українською музикою

* Дискусія "Політика пам'яті в Україні" на Фестивалі живих історій

* Сховище пам'яті: як працюють з минулим архіви, музеї, бібліотеки

Повна програма фестивалютут.

Повний опис усіх подійтут.

Фестиваль живих історій реалізує Інша Освіта / Insha Osvita в партнерстві зі спілкою MitOst e.V. та громадською організацією Центр студій політики "Центр студій політики пам'яті та публічної історії "Мнемоніка" (NGO "CSMP "Mnemonics") за фінансової підтримки Український культурний фонд, Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine, Auswärtiges Amt та Robert Bosch Stiftung.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей