Чим буде займатися Інститут нацпам'яті у Харкові

Презентація Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського національної пам'яті відбулася в найбільшому після столиці місті України. Про «бандеризацію» знову ніхто не говорив.

Чим буде займатися новий підрозділ УІНП – про це розповіли його співробітники на прес-конференції 4 вересня. Повідомляє Kharkiv Today.

"Тактично – це кілька напрямків: моніторінг процесу декомунізації, власні проекти, спрямовані на дослідження та репрезентацію локальних сюжетів, інформаційна та організаційна підтримка продуктів УІНП на місцях," - повідомила під час прес-конференції Марія Тахтаулова, яка очолила відділ у Харкові.

 
Учасники прес-конференції

"Якщо говорити про стратегічне бачення, то це – органічне поєднання локального із загальнонаціональним," - так характеризує місію регіональних представництв УІНП Тахтаулова.

"Сьогодні усе більш актуальним стає врахування регіональних особливостей і тісніша співпраця з регіонами," - додав заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Історик каже, що з появою Інституту нацпам'яті Україна дала оцінку злочинам тоталітарних режимів – як нацистського, так і комуністичного і намагається подолати історичні міфи, які досі функціонують у колективній пам'яті українців.

Інститут нацпам'яті активізує свою діяльність в регіонах. Північно-Східний відділ став першим серед новостворених регіональних представництв. Він охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області. Наразі такі відділи створені також у Вінниці та Дніпрі. Незабаром з'являться представництва УІНП у Львові та Одесі.

"Для популяризації українського минулого Український інститут національної пам'яті створює виставки, настольні ігри, відеороліки, видає книжки. Таким проектом, який дозволяє по-новому подивитися на минуле є і презентація музичного альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька", - говорить Володимир Тиліщак.

 
Презентація альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька" відбулася у органному залі Харківської обласної філармонії
 
Аншлаг

Презентацією цього альбому у Харківській обласній філармонії завершилася презентація УІНП у Харкові.

Найближчим часом у Харкові відкриють виставку "Фактор Свободи". Наприкінці вересня відбудеться методичний семінар для викладачів та вчителів. Також філія УІНП перейматиметься питаннями декомунізації, серед яких – незаконне перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект маршала Жукова.

Марія Тахтаулова заявила:

"Зараз можу повідомити, що справа знаходиться у Харківському окружному адміністративному суді. П'ять позовів об'єднані в одне провадження і питання стосовно його судового розгляду у звичайному режимі залишається відкритим: поки йде мова про письмове провадження.

Також триває розслідування Нацполіції стосовно рішення Харківської міської ради.

Днями виникло питання щодо встановлення дошки Юрію Шрамку. Людина 20 років працювала у КГБ на керівних посадах і у відповідності із Законом не може бути увічнений…

Також є багато питань щодо метрополітену. З ними також контактуємо, сподіваємося на розуміння і виконання закону".

Відео прес-конференції доступно на facebook-сторінці УІНП.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.