Чим буде займатися Інститут нацпам'яті у Харкові

Презентація Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського національної пам'яті відбулася в найбільшому після столиці місті України. Про «бандеризацію» знову ніхто не говорив.

Чим буде займатися новий підрозділ УІНП – про це розповіли його співробітники на прес-конференції 4 вересня. Повідомляє Kharkiv Today.

"Тактично – це кілька напрямків: моніторінг процесу декомунізації, власні проекти, спрямовані на дослідження та репрезентацію локальних сюжетів, інформаційна та організаційна підтримка продуктів УІНП на місцях," - повідомила під час прес-конференції Марія Тахтаулова, яка очолила відділ у Харкові.

 
Учасники прес-конференції

"Якщо говорити про стратегічне бачення, то це – органічне поєднання локального із загальнонаціональним," - так характеризує місію регіональних представництв УІНП Тахтаулова.

"Сьогодні усе більш актуальним стає врахування регіональних особливостей і тісніша співпраця з регіонами," - додав заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Історик каже, що з появою Інституту нацпам'яті Україна дала оцінку злочинам тоталітарних режимів – як нацистського, так і комуністичного і намагається подолати історичні міфи, які досі функціонують у колективній пам'яті українців.

Інститут нацпам'яті активізує свою діяльність в регіонах. Північно-Східний відділ став першим серед новостворених регіональних представництв. Він охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області. Наразі такі відділи створені також у Вінниці та Дніпрі. Незабаром з'являться представництва УІНП у Львові та Одесі.

"Для популяризації українського минулого Український інститут національної пам'яті створює виставки, настольні ігри, відеороліки, видає книжки. Таким проектом, який дозволяє по-новому подивитися на минуле є і презентація музичного альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька", - говорить Володимир Тиліщак.

 
Презентація альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька" відбулася у органному залі Харківської обласної філармонії
 
Аншлаг

Презентацією цього альбому у Харківській обласній філармонії завершилася презентація УІНП у Харкові.

Найближчим часом у Харкові відкриють виставку "Фактор Свободи". Наприкінці вересня відбудеться методичний семінар для викладачів та вчителів. Також філія УІНП перейматиметься питаннями декомунізації, серед яких – незаконне перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект маршала Жукова.

Марія Тахтаулова заявила:

"Зараз можу повідомити, що справа знаходиться у Харківському окружному адміністративному суді. П'ять позовів об'єднані в одне провадження і питання стосовно його судового розгляду у звичайному режимі залишається відкритим: поки йде мова про письмове провадження.

Також триває розслідування Нацполіції стосовно рішення Харківської міської ради.

Днями виникло питання щодо встановлення дошки Юрію Шрамку. Людина 20 років працювала у КГБ на керівних посадах і у відповідності із Законом не може бути увічнений…

Також є багато питань щодо метрополітену. З ними також контактуємо, сподіваємося на розуміння і виконання закону".

Відео прес-конференції доступно на facebook-сторінці УІНП.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."