УІНП підготував відеоролик до 75 роковин початку депортації західних українців. ВІДЕО

У відеоролику йдеться про примусове позбавлення дому 700 тисяч українців.

Сьогодні вперше на державному рівні вшановуємо роковини депортації. Торік Верховна Рада України встановила другу неділю вересня Днем пам'яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках, йдеться у повідомленні УІНП.

 

Тоді близько 700 тисяч українців позбавили домівок.

Західний кордон СРСР був визначений без врахування етнічного розселення українців та поляків. Тож комуністична влада вирішила полагодити це, просто насильно переселивши людей із їхньої батьківщини.

9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про "взаємний обмін населенням". Виганяли українців з Польщі, а поляків з України.

"Добровільне переселення" з "рівноцінним відшкодуванням майна" обернулося колгоспним рабством, голодом та злиднями, роками принижень та поневірянь без права повернення на рідні землі", - розповідає Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Цим подіям присвячено новий ролик Українського інституту національної пам'яті, розроблений спільно з Bober Film Studio.

Для режисера Діани Гордої взятися за цю тему були особисті причини, адже її бабусю Анну Єдинак у 1945 році депортували із лемківського села Кривівки неподалік Кракова на Тернопільщину. Потім жінка переїхала на Донбас.

"Цей ролик – ще одне нагадування, через що довелося пройти людям, єдина вина яких була в тому, що вони – українці і хтось вирішив, що вони не мають права жити на рідній землі. І про те, що для будь-якого тоталітарного режиму люди – це просто розмінні монети. Про це треба пам'ятати завжди", - говорить Діана Горда.

У відео використані кадри із фільму Олеся Янчука "Залізна сотня".

Завантажити ролик у телевізійній якості можна за посиланям.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.